E-1 Сьогодні ввечері усі свідкували, розповідали такі величні переживання. І, звичайно ж, мені все це подобається. І, таке враження, що у свідоцтві кожного було трохи гумору.
І я міг би додати оце ось до свого. Нещодавно, одна темношкіра леді захотіла засвідкувати, вона каже: “Старійшино, можна мені засвідкувати?”
Я сказав: “Давайте”.
І вона сказала: “Я—я—я не така, якою мені—якою мені слід бути; і—і я—і я не така, якою я хочу бути, — сказала вона, — але, також, я не така, якою була раніш”.
Тож, у такому разі, десь приблизно так почуваюся і я серед такої-от групи. Я не такий, яким мені слід бути, або — яким я хочу бути, але я знаю одне — я не такий, яким був раніш. І я пробиваюся до нагороди високого Покликання. | E-1 Everybody's been testifying tonight, giving such great experiences. And I certainly enjoy those things. And it seemed like that everybody had a little sense of humor to their testimony, and I might add this to mine. As the colored lady wanted to testify not long ago, and she says, "Elder, could I testify?"
Said, "Just go ahead."
And she said, "I--I--I hain't what I--what I oughta be, and--and I--and I hain't what I wanta be," she said, "but I hain't what I used to be too." So maybe it's about the way that I feel among such a group. I'm not what I ought to be, or what I want to be. But I know one thing; I'm not what I used to be, and I press towards the mark of the high calling. |
E-2 Так добре бути тут. За ці останні два тижні у нас були одні з найприємніших хвилин спілкування з нашими братами там у Марікопа Валлей. Я трохи захриплий. І ми бачили, як наш Небесний Батько чинить для нас величні речі. Ми ж просто виконуємо це, щоб начебто як спонукати людей до молитви, й очікуємо, що на цьому з’їзді станеться велична кульмінація. Коли…
Я почув, що у мене була привілегія їхати сюди до цього місцевого відділення з моїм хорошим товаришем Братом Тоні. І я сьогодні ввечері тричі питався, як ви вимовляєте це ім’я? І я—я так і не зміг вловити це. Тож буде просто “Тоні”, якщо ви не проти. Думаю, ми тут не дуже-то формальні, адже так? Знаєте, це досить благочестиво. Знаєте, в Біблії сказано: “В Бога немає форми”. Тож у нас нема ніякої форми. | E-2 So good to be here. We've had one of the finest times of fellowship with our brethren up in the Maricopa Valley this last two weeks, and I'm rather hoarse. And we have seen our heavenly Father do great things for us. And we're just doing this to kinda get the people to praying, and expecting the great climax to come during this convention. When I heard that I was having the privilege of coming down to this chapter with my good friend, Brother Tony... And I've asked three times tonight, "How do you pronounce that name?" And I--I just can't get it. And so, just Tony, if that's all right. I think we're not too formal here anyhow, are we? You know, that's kinda godly. You know the Bible said God is without form, so we don't have any form. |
|
E-3 Коли бачимо величні справи, які наш Небесний Батько вчинив для нас на цьому тижні, ми дуже раді приїхати й ділитися цими благословіннями у цьому місцевому відділенні, й познайомитися з деякими братами, й з вами, жителі цієї частини Арізони. Що стосується цього, ми всі знаємо, що тут знаходиться столиця. Цілий тиждень я говорив їм, що Фенікс завжди був просто тусонською околицею. Розумієте? Цьому не повірять, тож ми запрошуємо їх до нашого зібрання. Це є тому, що ми знаходимося набагато вище. Їм необхідно дивитися на нас знизу вгору, розумієте, тут у Тусоні. І, отож, під’їжджайте усі, і, тепер, на наступному тижні чи наприкінці цього тижня ми поїдемо й відвідаємо Фенікс, заради цього часу спілкування там. | E-3 Seeing the great things that our heavenly Father has done for us this week, we're happy to come down and share these blessings at this chapter, and get to meet some brethren, and you people from down here in this part of--of Arizona, which we all know down here that this is the capital. I've told them all week that Phoenix was just the outskirts of Tucson, always. See? They won't believe it, but we welcome them to our fellowship. This is because we're way higher. They have to look up to us (You see?), up here at Tucson. And so you all come on over, and we'll go over and visit Phoenix now next week, or the end of this week, for this time of fellowship up there. |
E-4 Якраз перед тим, як я відправився у цю поїздку, в нас сталася одна важлива подія. Я просто хотів би зайняти всього декілька хвилин часу, бо, вважаю, це варте того. Я…
Їздячи усі ці роки й стараючися стояти у проломі, поміж різними організаціями й людьми, Християни-Бізнесмени були немовби як невеличким оазисом для мене, — вірити, що Бог створив усі народи з одної крові. І я—я вірю цьому. Я вірю, що Його люди є в усіх церквах. Якщо Він взагалі є Бог — Він є Богом усієї людської раси в цілому, Богом творіння. І, звичайно ж, Він може… | E-4 We had a great thing to happen just before I come out on this trip. I would just like to take just a few moments' time because I think it'd be worthwhile. I, in traveling all these years and trying to stand between the gap, and different organizations and people, the Christian Business Men was kind of a little oasis for me to believe that God made of--of one blood all nations. And I--I believe that. I believe that his people are in all churches. If He's God at all, He's God of the whole human race, God of the creation. And He certainly can... |
E-5 Погляньте на пустелі й на гори — ви побачите, щ? Він любить, бо Він виражає Себе у Своєму творінні. І ми бачимо, що Бог існує. І ці люди, — Бізнесмени Повної Євангелії, — коли приїжджаю до їхніх місцевих відділень, проповідую їм, тоді це дає мені можливість звертатися до різних груп усіх разом.
Мене викликали, щоб, як кажуть у світі, замінити Демоса Шакарьяна. Ви знаєте, яка—яка це щедра рука. Але декілька днів тому я був у Цинциннаті, а Сестрі Шакарьян, як я розумію, зробили операцію. Брат Майнер Арґанбрайт, один з державних службовців, прийшов і сказав: “З’їздимо зі мною до Цинциннаті”.
Я сказав: “В мене тут лежать сотні людей з усього світу, знаходяться у цих лікарнях та приміщеннях, чекаючи, що я помолюся за них. Очікують на приватні бесіди, деякі, може, чекали по два чи по три роки, й, нарешті, дісталися сюди”.
А він сказав: “Ну, з’їздимо зі мною всього на декілька хвилин”.
Я сказав: “Ну, о котрій годині сніданок?” Від того місця, де я живу, це приблизно сто двадцять миль.
І він сказав: “Ну, він почнеться десь о восьмій годині”.
Я сказав: “Гаразд, ось що я тобі скажу. В такому разі ми виїдемо десь о четвертій годині, й побудемо там на сніданку. Я одразу ж поїду назад”.
І коли я прибув туди, Брата Шакарьяна не було. І я зайшов. Сказали: “Саме цього ми й очікували!” І ось, десь аж у той вечір я повинен був дістатися додому. | E-5 Look out upon the deserts and the mountains, you can see what He loves, because He expresses Hisself in His creation, and we can see that there is a God. And these people, the Full Gospel Business Men, when going into their chapters, speaking for them, then it gives me an opportunity to get to speak to all the different groups together. I was called to (what we would call it in a kind of a worldly expression) pinch-hit for Demos Shakarian. You know what a--what a arm full that is. But I was at Cincinnati a few days ago, and Sister Shakarian, as I understand was--went through an operation. Brother Miner Arganbright, one of the officials, came by and said, "Ride up to Cincinnati with me."
I said, "I've got hundreds of people, laying here from all over the world, laying in these hospitals and rooms waiting for me to pray for them, been waiting on interviews, maybe some as much as two or three years waiting, and they finally got in here."
He said, "Well, just run up a few minutes with me."
I said, "Well, what time's the breakfast?" It's about a hundred and twenty miles, I guess, from where I live.
And he said, "Well, it starts about eight o'clock."
I said, "Well, I tell you. We will go up then about four o'clock and get there for the breakfast, and I'll hurry right back." And when I got up there, Brother Shakarian wasn't there. And I walked in, and...
Said, "Just what we were looking for." That night sometime I got to come back home. |
E-6 У той час, там був один служитель-баптист, який просто не злазив з Біллі, мого сина, й говорив: “Добродію, ви не розумієте”. Той говорив: “Моя дружина помирає”.
Він говорив: “Що ж, добродію, коли тато повернеться”. Сказав: “Ми пообіцяли цим людям, що ми приїдемо”.
Знаєте, у молитовній черзі — по багато разів проходять через неї, і, можливо, моляться. Але ти…Й іноді буває так, що причина лежить ще глибше. Розумієте, Бог зціляє згідно вимогам, а в житті тієї людини може дещо бути. І мені все одно, скільки ліків дасть їм лікар, вони не одужають, допоки ту річ не буде виправлено. | E-6 During that time there'd been a Baptist minister that'd just laid right on Billy's shoulder, my son, and said, "You don't understand, sir." He said, "My wife is dying."
And he said, "Well, sir, when dad gets back..." Said, "We're obligated to these people that we've come..."
You know, in the prayer line, many times going through and maybe offering a prayer, but you... It's sometimes a case goes deeper than that. See, God heals on condition, and there might be something in that person's life. And I don't care how much medicine the doctor would give them, they'd never get well until that thing is cleared up. |
E-7 Якби ти пішов до лікаря й сказав йому, що ти захворів, й оповів йому свої симптоми, а він спішить, він, мабуть, випише тобі рецептик, щось знеболююче, що-небудь в такому роді, якийсь там аспірин. Той лікар просто намагається одразу ж випроводити тебе, бо в нього нема часу. Справжній хороший лікар, перш ніж він дасть тобі ліки, він ретельно діагностуватиме ту хворобу, поки не дізнається, щ? там не так, а потім вже даватиме тобі ліки.
І часом ми бачимо, як люди проходять через ці молитовні черги, там у різних країнах, і вони просто підбігають і вважають, що Господь має одразу ж зцілити їх. Але, можливо, десь там глибоко є іще щось, і ми перебуваємо перед Господом, поки Він не об’явить це, щ? там таке. Щось повинно…На все є певна причина. І спочатку треба з’ясувати причину, й тоді вже можна буде зрозуміти, над чим необхідно попрацювати. | E-7 If you went into a doctor's office and told him you were sick and told him your symptoms, and he was in a hurry, he'd probably give you a little prescription with some anesthetic in it of some sort, some aspirin. The doctor is merely trying to get rid of you just at that time, 'cause he hasn't time. A real good doctor, before he give you the medicine, would diagnose that case thoroughly till he found out what was wrong, then give you the medicine.
And sometimes we find people going through these prayer lines out across the nations, and--and they just run up and think that the Lord ought to heal them right then. But there's something maybe down in there, and we set before the Lord until He reveals that, what that is. There's something got... There's a--there's a reason for everything, and you've got to find the reason first. And then you can find what to work on. |
E-8 І цей молодик не відставав. А я приїхав наступної ночі, десь о другій годині. І, приблизно о п’ятій, мій син подзвонив мені, і він сказав: “Чи говорить тобі щось ім’я дівчини Джин Дайер?”
Я сказав: “Джин Дайер, щось знайоме”.
Він сказав: “Вона сказала, що колись грала в тебе на фортепіано”.
“О-о, — сказав я, — це доктор Дайер, тутешній хірург, відомий у Луізвіллі хірург?”
Сказав: “Саме—саме так. Що ж, Джин, його донька помирає там у лікарні Святого Едуарда у…тобто, точніше, у лікарні Святого Антонія, у Луізвіллі”. Й сказав: “Її чоловік цілий день пролежав прямо на сходах”.
“Що ж, — сказав я, — що ж, я постараюся якось вклинити це у сьогоднішній день”.
Сказав: “Ось, вона не знає, що у неї рак. Не кажи їй”. | E-8 And this young fellow just kept persistent. And I got in the--the next morning around two o'clock. And about five my son called me, and he said, "Do you know a girl named Jean Dyer?"
I said, "Jean Dyer, sounds familiar."
He said, "She said she used to play the piano for you."
"Oh," I said. "That isn't Dr. Dyer, the surgeon here, a famous surgeon in Louisville?"
Said, "That's--that's it. Well, his daughter Jean is dying over at the St. Edwards Hospital in--or, St. Anthony Hospital, rather, in Louisville," and said, "her husband has laid right on the steps all day."
"Well, I..." Said, "Well, I'll try to wedge it in today."
Said, "Now, she doesn't know she's got cancer. Don't tell her." |
E-9 Тож, врешті-решт, того дня, коли я зайшов до палати; хороша молода леді.
Вона грала була в мене на фортепіано, у…коли я був у тому залі тут, де сьогодні ввечері я бачив людей Брата Алена. Брат Ален якраз звільнив той самий зал у Луізвіллі. Це Меморіальний зал. А Джин Дайер була піаністкою у церкві Відкритих Дверей, у старій синагозі. І ось, вона бачила деякі могутні справи, які вчинив Господь Бог. Вона розповіла своєму батькові.
Він просто говорив: “Це самісінька психологія. Цей чоловік тільки читає думки людей. Там…Він просто здогадався про це”.
Вона сказала: “Тату, це не може бути щоразу здогадками”. Розумієте? Сказала: “Просто не може”.
“Ну, — сказав він, — Джин, забудь оце все”. | E-9 So finally that day, when I got over to the room, a fine young lady, she had played the piano for me in the--when I was at the auditorium where I seen the--the Brother Allen's people here tonight. Brother Allen just left that same auditorium in Louisville. That's Memorial Auditorium. And Jean Dyer was the pianist at the Church of the Open Door, the old synagogue. And so she had seen some great things that the Lord God had did. She told her father.
He just said, "That's pure psychology. The man's only reading the mind of the people...?... He just guessed at that."
She said, "Daddy, it can't be a guess every time." See? Said, "It just can't be."
"Well," he said, "Jean, forget that stuff." |
E-10 І вона була заручена з одним хорошим хлопцем, який у той час від’їжджав до баптистської семінарії. Вона вийшла заміж і переїхала до Рокфорду, штат Іллінойс, де був дім цього хлопчини. І так чи інакше, вона старался триматися за своє свідоцтво. Але цей хлопець влаштувався на світську роботу і, через якийсь час, майже відійшов від Господа.
В дівчини були проблеми з жіночими органами. Вона поїхала додому до свого батька. Той знав, що їй треба робити операцію. Він знайшов у неї те, що називають…І я не знаю медичного терміну цього, але, оскільки я знаю, що тут зараз сидить пара лікарів. Отож, це називалося шоколадна пухлина, якось так. І це є…Всередині, коли він діставав її, то, мабуть, просипав дещо з цього. І виявилося, що ті клітини злоякісні. І її зашили, просвічували її рентгеном та проводили терапію.
Отож, коли вона повернулася додому, в неї й далі продовжувалися болі й проблеми. | E-10 And she was engaged to a fine boy that was going to the Baptist seminary at the time. She got married and moved over to Rockford, Illinois, to where this boy's home was. And somehow or another she tried to hold on to her testimony. But the boy went out in secular work and after while got almost away from the Lord.
The girl had a--a female disorder. She went home to her father. He knew she needed an operation. He found in her what is called in the (I don't know the medical term of it but--'cause I know there's a couple of doctors setting here now.)... So it was called, like, the chocolate tumor, and it's... The inside, when they taken it out he must've spilled some of it, and the cells was malignant. And they sewed her up, give her some x-ray and therapy. So when she got home she continued on having pain and trouble. |
E-11 Через рік вона знову лягла на повну гістеректомію. І коли там відсунули органи, то побачили, що рак піднявся у ободову кишку й поширився усюди. Нічим не можна було допомогти. Знову спробували просвітити рентгеном. Це нічого не дало. Тож її просто відвезли до лікарні й сказали їй, що у неї серйозна жіноча хвороба, й намагалися підлікувати її. А дівчина помирала.
Її чоловік знав це. Тож він пішов та узяв деякі з моїх книжок, які читала Джин. І ось, він почав приходити до лікарні, читав їх їй.
І коли ми прийшли, щоб помолитися за неї, вона розповідала мені про це. Я сказав: “Джин, він хороший хлопчина”. І я не хотів, щоб…я зберігав таємницю, бо я знав, що—що він…Вона не знала, що у неї рак. І ось, через два дні там збиралися робити колостомію. Тож узявши…
Перед тим, як забрати дівчину туди, що ж, мені дозволили прийти й помолитися з нею. Я знайшов її в одній палаті. І як тільки я увійшов…Там чергувала одна невіруюча медсестра; медсестер було троє, тригодинні зміни. І як тільки ми змогли випроводити ту медсестру, й спровадили її з палати, щоб могло прийти видіння... | E-11 A year later she returned for a complete hysterectomy. And when they removed the organs, they found the cancer had went up into the colon and wrapped around. There was nothing could be done. They tried x-ray again, and it didn't work. So they just taken her to the hospital and told her she just had a severe female trouble and trying to cure it up, and the girl was dying.
Her husband knew it. So he'd come over and had got ahold of some of the books of mine that Jean had read. And so he begin to come to the hospital, reading them to her. And when we went in to pray for her, she was telling me about it; I said, "Jean, he's a fine boy." And I didn't want to let--I--keep the secret, 'cause I knew that--that he--she didn't know she had cancer. And so, two days afterwards they was going to have a--a colostomy.
So taking--before taking the girl up, well, they let me come over and pray with her. And I got her in a room, and soon as I got... There was an unbelieving nurse on duty: had three nurses, three hour shifts. And as soon as we could get rid of the nurse, and get her out of the room so a vision could happen... |
E-12 І ми там трохи помолилися з нею, і я побачив її. В неї темні коси. Їй всього лише тридцять шість років. Темні коси посивіли. Вона з’явилася у видінні.
Я сказав: “Отож, слухай-но, Джин. Я буду чесним з тобою до кінця”. Я сказав: “Ти досить довго була на зібраннях, щоб знати, що я не став би говорити тобі нічого Ім’ям Господнім, якщо це не так”. Я сказав: “Отож, Джин, в тебе рак”.
Вона сказала: “Я підозрювала це, Брате Брангаме”.
І я сказав: “Ота післязавтрашня операція — це колостомія. Але, не турбуйся. Я бачив від Господа — ти уздоровишся”. І вона просто зраділа. Тож я поїхав додому. | E-12 And we prayed with her a little while there, and I seen her. She was dark haired. She was only about thirty-six years old. Dark hair had turned gray, she was standing in the vision. I said, "Jean, now look. I'm going to be real honest with you." I said, "You've been in the meetings long enough to know that I would not tell you nothing in the Name of the Lord unless it was so." And I said, "Now, Jean, you got cancer."
She said, "I suspicioned it, Brother Branham."
And I said, "That operation day after tomorrow is a colostomy, but don't worry. I've seen from the Lord. You're going to be well." And she just rejoiced. So I went home. |
E-13 І наступного дня там збиралися, точніше, через день, того ранку її збиралися відвезти на колостомію, і їм треба було—там необхідно було зачекати декілька хвилин, після того, як її наготували, й таке інше, й була готова до відправки. І виявилося…В неї були звичайні відчуття, які людські істоти переживають у той час, і її відвезли до душової, і виявилося, що виділення в неї цілком нормальні. Лікар був такий шокований. Він оглянув її знову. Наступного ранку…Вони залишили усе як є, операцію відмінили. Операцію повинен був проводити доктор Хьюм — дуже хороший спеціаліст, хірург, мій товариш.
Наступного ранку в неї знов були цілком нормальні виділення. І її батько, доктор Дайер подзвонив мені по телефону. І, поміж схлипуваннями, сказав: “Брате Брангаме, я був критиком того, про що ви говорили”. Він сказав: “Але нині я віруючий у те, що Бог Авраама, Ісака та Якова є живий, як і раніше”.
Він колись був Богом, Він залишається Богом. І ми знаємо, що тут у Тусоні Він є настільки ж величний, як і будь-де, бо Він є всюдисутній, всемогутній та безкінечний, і ми знаємо, що Він здатен вчинити все що завгодно. | E-13 And the next day they was going to--the day after, rather, they were going to take her for the colostomy that morning, and they had to--they had to wait a few minutes after they had her prepped, and so forth, and ready to go. And there was... She had the regular feeling that human beings should have at that time, and they'd taken her to the bathroom, and she had a complete normal elimination. The doctor was so astounded he checked her again. The next morning... They let it go, canceled the operation. Dr. Hume, a very fine specialist, surgeon, friend of mine, was going to perform the operation. And the next morning she had a complete normal elimination again. And her father, Dr. Dyer, called me on the phone, and between sobs said, "Brother Branham, I've been a critic of what you're talking about." He said, "But I'm a believer now, that the God of Abraham, Isaac, and Jacob still lives."
He is--ever was God, He remains God. And we know that He is just as great here in Tucson as He is anywhere, because He's omnipresent, omnipotent, and infinite, and we know that He can do all things. |
E-14 Отож, щоб не тримати вас дуже довго. Звичайно зі мною дуже рідко буває таке, коли я…Якщо я піднімався проповідувати, о-о, я обов’язково відпускав вас не пізніше, ніж через шість годин. То була коротенька проповідь. Але сьогодні ввечері я не буду цього робити. В мене служіння завтра ввечері, наступного вечора, й так далі. Ми постараємося…
Готуюся знову їхати за кордон, як Господь зволить, одразу ж.
Хочу сказати усім присутнім тут людям, друзям, яких, можливо, декого з вас я бачив раніше, й, можливо, багато кого з присутніх я раніше не бачив. Я вітаю вас в Імені нашого Господа Ісуса, Сина Божого. Нехай Його мир завжди перебуває з вами. | E-14 Now, to not hold you very long... Usually I... Very seldom... If I was going to preach, oh, I'd be sure to get you out within six hours. That's a short sermon. But I'm not going to do that tonight. I got services tomorrow night, next night, and on. We're try... Fixing to go overseas again, the Lord willing, right away. And I want to say to all the people here, friends, that... Maybe some of you I've met before, and maybe there's many here that I have not met before. I greet you in the Name of our Lord Jesus the Son of God. May His peace ever be with you. |
E-15 І коли час від часу проповідую у цих місцевих відділеннях, це трохи начебто як змушує людей…скажімо, моїх братів-служителів тут, — говорити…
Хтось одного разу звернувся до мене, сказав: “Біллі, ну, чого ти—чого ти водишся з тими бізнесменами?” Сказав: “Я вважав тебе проповідником”.
“О-о, — сказав я, — я—я бізнесмен”.
Той сказав: “Бізнесмен?”
Я сказав: “Атож”.
Сказав: “Я—я—я не знав цього”.
Я сказав: “Так, я бізнесмен”.
Сказав: “І яким же бізнесом ти займаєшся?”
Я сказав це швидко, тож він…Я сказав: “Я займаюся певністю Життя”.
Він сказав: “Чим?”
Я сказав: “Певністю Життя”.
Він сказав: “Що ти маєш на увазі?”
Я сказав: “Певністю Вічного Життя”.
Отож, якщо хто з присутніх хотів би обговорити зі мною умови договору, я буду радий побачитися з вами одразу після служіння. Я—я тут у справах бізнесу. | E-15 And speaking sometimes in these chapters it kindly causes people to--like, for my minister brothers here to say... Somebody said to me one time, said, "Billy, well, what are you--what are you hanging around with that bunch of businessmen?" Said, "I thought you was a preacher."
"Oh," I said, "I--I am a businessman."
He said, "A businessman?"
I said, "Sure."
Said, "I--I didn't know that."
I said, "Yeah, I'm a businessman."
Said, "What kind of business are you in?"
I said it fast so he... I said, "I'm in the life assurance."
He said, "What?"
I said, "Life assurance."
He said, "What do you mean?"
I said, "The Eternal Life assurance." Now, if any of you people would like to talk a policy over with me, I'll be glad to see you right after the service. I'm--I'm here for the business. |
E-16 Пригадую одного свого товариша, його прізвище було Снайдер. Ми разом ходили до школи. І ось, страхування, один мій товариш займається страховим бізнесом. Маю брата, який займається страховим бізнесом, але у мене—у мене, справді, нема ніякого страхового полісу. І ось, цей Уілмер Снайдер, мій товариш, товариш з дитячих років, нещодавно прийшов до мене, й він сказав: “Слухай, Біллі, — сказав, — я хотів би поговорити з тобою про страхування”.
Я сказав: “Отож, Уілмере”. Я сказав: “Я скажу тобі ось що. Давай-но поговоримо про полювання”.
Він сказав: “Ні. Я хочу поговорити про страхування”.
Що ж, мені довелося й для нього теж проказати це швидко. Я сказав: “В мене є певність”. Не страховка — певність, розумієте.
І моя дружина подивилася на мене, немовби хотіла сказати: “Ох ти, казкар”. Вона знала, що в мене нема ніякої страховки.
І він сказав: “Ох, вибач, Біллі”. Сказав: “Усе правильно. Твій же брат агент. Я знаю Джессі”.
І я сказав: “Ну, — сказав, — це не зовсім через нього”.
Він сказав: “Що ж у тебе за страховка?”
І я сказав, я сказав: “Вічне Життя”.
Він сказав: “Що?”
І я сказав: “Вічне Життя”.
“Ну, — сказав він, — не думаю, що я хоча б раз чув про таку компанію”. Сказав: “Ні. Дивно”.
І я сказав: “Ось що то таке, Уілмере”. Я сказав: “Благословенна певність: мій Він — Ісус. Ним я втішаюся й Ним веселюся! Небо у спадок хоче Він дати; як це прекрасно — мати Його”.
Він сказав: “Це просто чудово, Біллі, але це не довезе тебе сюди на цвинтар”.
Я сказав: “Але це забере мене звідти. Я не—я не переймаюся тим, як попаду туди. Головне — вибратися звідти — ось про що я думаю”.
Тепер, якщо у вас є якісь побоювання, я поговорю з вами про це. | E-16 Remember a friend of mine; Snyder was his name. We went to school together. And now, insurance... I've got a friend that's in the insurance business, got a brother in the insurance business, but I--I really don't have any insurance. So this Wilmer Snyder, a friend of mine, a boyhood friend, came up to me not long ago, and he said, "Say, Billy," said, "I'd like to talk to you about some insurance."
I said, "Now, Wilmer." I said, "I tell you what. Let's talk about hunting."
He said, "No, I want to talk about insurance."
Well, I had to say it fast for him too. I said, "I got assurance." (Not insurance, assurance. See?)
And my wife looked around at me as if to say, "Why, you little storyteller," she knowing I didn't have any insurance.
And he said, "Oh, pardon me, Billy." Said, "That's right. Your brother is an agent. I know Jesse."
And I said, "Well," I said, "it just isn't exactly with him."
He said, "What kind of insurance do you have?"
And I said, "I have Eternal Life."
He said, "The what?"
And I said, "The Eternal Life."
"Well," he said, "I don't believe I ever heard of that company." Said, "No, it's strange."
And I said, "Here is what it is, Wilmer." I said, "It's 'Blessed assurance, Jesus is mine. Oh, what a foretaste of glory Divine! I'm an heir of salvation, purchased of God, borned of his Spirit, washed in his blood.'"
He said, "That's awful nice, Billy, but that won't put you out here in the graveyard."
I said, "But it'll get me out. I'm not... I'm not so bothered about getting in. It's getting out is what I'm thinking about." Now, if you got any worry, I'll talk with you about it. |
E-17 Всього лише коротенька—коротенька розмова з Писання, хоч це й бізнесмени. Але я назвався перед вами бізнесменом.
І декілька хвилин тому я бачив, як піднімався багато хто з моїх друзів-служителів. І ось, можливо, як-небудь, як Господь зволить, я хотів би домовитися з цією групою й приїхати провести тут хороше спільне зібрання зі служителями. Я знаю одного тутешнього братика. Я бачився з ним. Здається, його прізвище Уїтл. Ми одного разу їздили кудись разом. Отож, в мене й це не вийшло вимовити правильно. Він показує мені, що все гаразд.
І ось, ви знаєте, що моє прізвище Брангам. Хтось звернувся до мене, сказав: “Чи…Брате Брангаме, ви, часом, не родич Авраамові?”
Я сказав: “Його син”.
“‘Батько народів’. Померши у Христі, ми — Авраамове насіння, та, за обітницею, спадкоємці разом з ним”. Це є Писання.
Отож, в мене нема часу затримувати вас тут на проповідь, бо вам не дозволять більше проводити це у “Рамаді”. | E-17 Just for a little--a little talk from the Scripture, though it be businessmen. But I've identified myself as a businessman with you.
And many of my minister brethren out there I seen rise up a few moments ago. And so maybe sometime, the Lord willing, I'd like to get with the group and come have a good union meeting with the ministers down here. I know one little brother here. I met him a while... Whittle, I believe was his name. We were out together one time. Now, I mispronounced that too. He let me know that was all right.
And so my name is Bran-ham, you know. Someone said to me, said, "Are... Brother Bran-ham, are you any relation to Abraham?"
I said, "His son." Father of nations: being dead in Christ we are Abraham's seed and heir with him according to the promise. That's the Scripture.
Now, I don't have the time to hold you here to preach, because the Ramada would never let you have it again. |
E-18 Отож, я пам’ятаю, як уперше опинився серед п’ятидесятників, багато років тому, я був у Мішаваці. Їх там було дві групи. Одна називалася П. А. С., а інша, здається, П. А. І. Х. І вони проводили свій—свій з’їзд на півночі, бо існував поділ за расовими ознаками, й тому темношкірі браття не змогли б відвідувати це зібрання. Я цілий день спостерігав за ними — як незвично, ніяких більше церковних манер. Оце так! Я сидів там, і, знаєте, ми, баптисти, ми у церкві стараємося вести себе трохи по-церковному. А в цих хлопців не було й сліду від баптистських манер чи взагалі якихось церковних манер. Вони бігали, волали, вигукували, аж синіли на обличчі. І я думав: “Нічого так собі!” І ось, я почав дивитися за тим, як вони поводилися.
І ось, той сказав: “Усі служителі — на платформу. Кожен служитель, не має значення, якої деномінації — піднімайтеся сьогодні ввечері на платформу”. Нас на платформі було близько п’ятисот. Тож він сказав: “Просто підніміться й назвіть своє прізвище, сідайте”. Підійшла моя—моя черга. Я—я назвав своє прізвище, сів. Продовжувалося далі. Через якийсь час там вийшов один чоловік…Там у той день виступали хороші проповідники. О-о, вони були дуже підковані, справжні мужі. І я знав, що мені, з моєю семикласною освітою, нічого було стояти перед тими людьми, коли вони збиралися говорити про богослов’я. | E-18 So I remember when I first come among the Pentecostal people years ago, I was in Mishawaka. There was two groups of them. One was called P. A. W. and the other one P. A. J. C., I believe. And they had their--their convention in the northlands because there was segregation, and so the colored brethren could attend the meetings. I watched them all day: how peculiar, no more church-manners. My. Now, I was setting there, and we Baptists, you know, we kinda try to act kinda churchy in church. But these fellows didn't have any Baptist manners at all, or any church manners. They'd run, scream, shout, get blue in the face, and I thought "My, my." And so I begin to notice the way they were carrying on.
And so he said, "All ministers on the platform; every minister, no matter what denomination come up on the platform for this evening." There was about five hundred of us setting on the platform. So he said, "Just raise up, say your name and set down." I--I... Come by mine, I--I said my name, set down. On down. After while they had a man... They'd had some fine preachers that day. Oh, they was really scholars, real men. And I knowed I had no business up there with my seventh-grade education, standing before those fellows when they was going to talk on theology. |
E-19 Але я думав: “Що ж, на це вечірнє зібрання, звичайно ж, на цей вечір в них буде їхній най-найвидатніший проповідник”.
І ось, через якийсь час оголосили, що буде проповідувати якийсь там пресвітер. Виходить темношкірий старий. На вигляд йому було близько восьмидесяти п’яти років. І на ньому був один з тих старих довгих, як раніше називалося у нас на півдні, проповідницьких костюмів, знаєте; щось схоже на фрак, ви розумієте, з фалдами. Вінчик сивого волосся на голові. І т?му довелося вивести цього дідуся, він був такий старий.
І він вийшов туди й узяв свою тему з Йова. Він сказав: “‘Де ти був, коли Я закладав підвалини світу? Розкажи Мені, де їх закріплено’”. Сказав: “Коли разом співали усі зорі поранні та радісний окрик здіймали Божі сини, — сказав, — де був ти?’ Бог звертається до Йова”. | E-19 But I thought, "Well, for this evening meeting they'll certainly have their foremost speaker for the evening." And so, after while they said Elder somebody was going to speak, and it was a--an old colored man came out. And He looked to be about eighty-five years old, and he had on one of those old long, what we used to call down in the south, preacher coats (you know, the kind of swallow-tail, you know, the strips up and down it), a little rim of white hair around his head, and he had to lead the old fellow out, he was so old.
And he got out there and took his text from over in Job. He said, "Where was you when I laid the foundation of the world? Declare unto me where the... fastened, said, "when the morning stars sang together and the sons of God shouted for joy." Said, "Where was you?", God talking to Job. |
E-20 Що ж, того дня усі браття проповідували про Христове Життя, та про прихід Івана, який проклав з’єднувальну путь, й так далі, дуже по-вченому.
Але цей старий не проповідував ні про що з того, що відбувалося тут на землі. Він показав Його ще десь за десять мільйонів років до того, як виник цей світ. І провів Його, — те, що відбувалося на Небі, — потім підійшов до горизонтальної веселки. Здавалося, він пройшов усе це за п’ять хвилин, на одному диханні. Коли він завершив, він підстрибнув угору мало не на три фути, як мені здалося, й пристукнув каблуками. Став швидко ходити там. А в нього було удвічі більше місця, ніж у мене. Він сказав: “У вас тут замало місця для моєї проповіді”, — й він сів.
Я подумав: “Це те, що мені потрібно. Якщо старому це дає почуватися отак, що ж буде зі мною, якщо я знайду оте джерело молодості?”
Вісімдесятип’ятирічний старий, і міг отак поводитися! Що ж, адже подумати тільки: він виходив туди — він тримався. Але я побачив: коли той Дух його торкнувся — його молодість, як у орла, відновилася, розумієте. | E-20 Well, all the brethren that day had been preaching about the Life of Christ, and the coming of John, breaching the way between, and so forth: very scholarly. But this old man didn't preach about anything was that going on down here on the earth. He took Him up back yonder about ten million years before the world was ever formed, and brought Him--what was taking on in heaven, then come down the horizontal rainbow. He done that all in about five minutes and one breath, looked like. When he got through he jumped up in the air about three feet, looked to me like, and kicked his heels together, come clipping around there. And he had twice as much room as I got. He said, "You just ain't got enough room up here for me to preach," and he set down.
I thought "That's what I need." If that'll make an old man feel like that, what would it do to me if I ever found that fountain of youth? Old man eighty-five years old, and could act like that... Well, my, he come out there... He was kind of holy, but I noticed when that Spirit struck him, he renewed his youth like the eagle, you know. |
E-21 Тепер я хотів би прочитати один чи два вірші з Євангелії від Святого Луки, заради декількох Слів тут, щоб поєднати це з тим, що було сказано, усе разом, та з гімнами, які співалися. І нехай Господь додасть Своїх благословінь до цього уривку зі Святого Луки 19.
І, ввійшовши, Ісус переходив через Єрихон.
…ось, там був один на ім’я чоловік, що звався Закхей — він був старший над митниками й був багатий.
Бажав бачити Ісуса, хто Він, але не міг за причини народу…був малого зросту.
І, забігши наперед, виліз на смоковницю, щоб подивитися на Нього, бо Він мав проходити тудою.
Прийшовши на те місце, Ісус поглянув, побачив його й сказав…Закхею, поквапся…злізти, бо сьогодні Мені належить бути у твоїй оселі. | E-21 Now over in the book of St. Luke I would like to read just a little verse or two for just a few words here to blend in with something that's been said, and altogether... And the hymns that's been sang... And the Lord add his blessings to the reading of St. Luke 19.
And Jesus entered and passed through Jericho.
And, behold, there was a name--man named Zacchaeus, which was the chief among the publicans, and he was rich.
And he sought to see Jesus who he was; and could not because of the press... he was of a little statue.
And he ran before, and climbed up into a sycamore tree to see him: for he was to pass that way.
And when Jesus came to the place, he looked up, and saw him, and said... Zacchaeus, make haste... come down; for to day I must abide at thy house. |
E-22 Мабуть, ніч була страшно поганою. Цей добродій взагалі не спав. Він просто ворочався цілу ніч з боку на бік, не знаходячи спокою. Ми усі знайомі з такого роду ночами — не можеш відпочити, не можеш заснути. І він просто ворочався з боку на бік цілу ніч, не знаходячи спокою.
Ви знаєте, Ревека, його дружина, вона була віруючою, й вона турбувалася за свого чоловіка, який мав бізнес у Єрихоні. І, жодних сумнівів, він належав до багатьох тогочасних товариств. А Ревека познайомилася з пророком на ім’я Ісус Назарянин, Який, як стверджували, був Сином Божим. І вона була зацікавлена в тому, щоб її чоловік познайомився з цим Мужем.
Бо вона знала, що єврейський народ вчили, що “якщо людина є пророком, те, що вона сказала — збудеться. Але якщо сказане нею не збувається, тоді не слухайте її”. Бог залишив їм Слово, через Своїх пророків. Ось як ототожнювали пророка.
І Мойсей, визначний законодавець, він також залишив був наказ: “Господь ваш Бог підніме Пророка, подібного мені. І станеться: хто не буде слухати цього Пророка, того буде витято з-поміж народу”. | E-22 It must've been an awful bad night. The little fellow hadn't slept at all. He just rolled and tossed around all night. We're all acquainted with those kinds of nights: can't rest, can't go to sleep. And he just rolled all night, tossing around.
You know, his wife, Rebekah, she was a believer, and she was interested in her husband who had a business in Jericho. And he belonged to many societies of that day, no doubt. And Rebekah had got acquainted with a--a prophet Named Jesus of Nazareth, Who they claimed to be the Son of God. And she was interested in her husband meeting this Man, because she knew that the Jewish people had been taught that if a man was a prophet, that what he said would come to pass... But if what he said did not come to pass, then don't hear him.
God had left the Word to them by his prophets. That's how a prophet was identified. And the great lawgiver, Moses, he also had left the commandment, "The Lord your God shall raise up a Prophet like unto me; it shall come to pass that whosoever shall not hear this Prophet will be cut off from among the people." |
E-23 І Ревека повністю пересвідчилася, коли вона бачила, як Ісус Назарянин міг стояти й розповідати людям те, що у них на серці, передрікав те, що повинно було статися — збувалося саме так, як Він сказав це, ані разу жодної помилки. І Він точно відповідав Слову Божому. Вона повірила цьому.
Але Закхей, її чоловік, заплутався. І, що ж, по правді кажучи, він не бачив Ісуса.
І, істинно, то є недобра річ — намагатися судити про людину до того, як ти послухаєш її. Так ніколи не слід робити. Ми у цей день все одно часто буваємо винні у такому. Ми чуємо про якусь людину, і, перш ніж навіть поговоримо з нею, ми—ми все одно…в нас вже склалася своя думка про неї на основі чиїхось думок. А то є недобра річ. Ми повинні піти, побачити самі. | E-23 And Rebekah was fully persuaded when she seen Jesus of Nazareth could stand and tell the persons the things that were in their heart, predict things that was to happen, come just exactly the way He said it, never failed one time. And He was correctly on the Word of God. She believed it.
But Zacchaeus, her husband, had got mixed up, and, well, the real truth of it was, he'd never seen Jesus. And truly that's a bad thing to try to judge a man before you hear him. Should never do that. Many times we're still guilty of that in this day. We hear of a man, and before we even talk to him, we--we still... We done passed our opinion on him by somebody else's opinion, and it's not a good thing. We ought to go see for ourself. |
E-24 Подібно як було сказано одного разу: “Чи може з Назарету вийти щось добре?”
Коли Пилип пішов провідати Натанаїла, й знайшов його під деревом, він сказав: “Пішли, побачиш, Кого ми знайшли — Ісуса Назарянина, Йосипового Сина”.
Той сказав: “Отож, чи може з Назарету вийти щось добре?”
Він відповів йому найкращими словами, якими тільки міг йому відповісти. “Піди, побач”. Не сиди вдома й не критикуй. Прийди, побач сам.
І коли він прийшов, Ісус побачив, як той підходить. Він промовив: “Ось ізраїльтянин, що в ньому нема лукавства”.
Той сказав: “Раббі, — що означає вчителю, — коли Ти знав був про мене?”
Він сказав: “Я бачив тебе перед тим, як Пилип озвався до тебе, коли ти був під деревом”.
Цього було достатньо. Сказав: “Раббі, Ти — Син Божий. Ти — Цар Ізраїлев”, — бо він побачив сам? те слово, що—що, як сказав Мойсей, повинно було збутися. В них чотириста років не було пророка, і ось з’явився Муж, який точно відповідав Слову. | E-24 Like it was said one time, "Could any good thing come out of Nazareth?" When Philip had went to see Nathanael and found him under a tree, and he said, "Come see Who we've found: Jesus of Nazareth, the Son of Joseph," he said, "Now, could there be any good thing come out of Nazareth?"
He gave him one of the best words that he could've give him. "Come see." Don't set home and criticize. Come see for yourself.
And when he come, Jesus saw him coming up. He said, "Behold an Israelite in whom there is no guile."
He said, "Rabbi (which means teacher), when did You know me?"
He said, "Before Philip called you, when you were under the tree, I saw you."
That was enough. He said, "Rabbi, Thou art the Son of God. Thou art the King of Israel," because he saw the very word that--Chri--that Moses had said would take place. They hadn't had a prophet for four hundred years, and here was a Man exactly on the Word. |
E-25 Як, мабуть, почувалася тая жіночка біля самарійської криниці, коли одного дня вона вийшла набрати води, і там сидів Чоловік, єврей. Він, мабуть, виглядав років на п’ятдесят, хоча Йому було тільки тридцять. Його праця, мабуть, зістарила Його.
Коли там проводилося свято кучок, там усі раділи. А Ісус гукав, як було процитовано хвилину тому: “Прийдіть до Мене”. Отож, потім Він починає викладати Свій величний урок.
І юдеї говорили Йому: “То Ти хочеш сказати, що Ти бачив Авраама? І Ти, Чоловік, якому нема й п’ятидесяти років, кажеш, що Ти бачив Авраама? Тепер, ми знаємо, що Ти безумний”. А слово безумний там означає “божевільний”. “Ми знаємо, що Ти божевільний. Ти маєш демона”.
Він сказав: “Ще перш ніж був Авраам, Я є”. То був Я Є, який проговорив до Мойсея у палаючому кущі. | E-25 How that little woman at the well of Samaria must have felt when she came out to get some water one day, and there set a Man, a Jew. He must've looked about fifty years old, although He was only thirty. His work must've broke Him down. When they were having the--the feast of--of tabernacles they were all rejoicing, and Jesus cried (as it was quoted awhile ago), "Come unto Me."
So then He begin to give His great lecture, and the--and the Jews said to Him, "Do you mean you seen Abraham? And you're a man not over fifty years old and say you've seen Abraham? Now we know you're mad. (And the word 'mad' there means 'crazy.') We know you're crazy. You got a devil."
He said, "Before Abraham was, I am." That was I AM that spoke to Moses in the burning bush. |
E-26 І ми бачимо, що коли Він сидів…Йому треба було пройти повз Самарію. Тому що Ізраїль вже почув послання, й тепер Він ішов до трьох рас: до євреїв, поган та самарян; народ Хама, Сима та Яфета. І Він…Євангелія повинна була бути представлена їм. І Він підійшов до міста, що звалося Сихар, і зупинився там біля криниці. І відправив Своїх учнів до міста дістати їжі.
Виходить жіночка. Що ж, сьогодні, можливо, ми назвали б її “нічним метеликом”, яким-небудь непристойним словом. Ви знаєте, що я маю на увазі. І ось вона побачила Ісуса…Я хочу сказати, що вона не побачила, що там сидить Ісус — під стіною сидить такий собі звичайний Чоловік, єврей. Біля криниці, у кінці вулиці, біля…куди жителі міста приходили по воду. Цей Чоловік сидів там, непомічений. Вона, мабуть, прийшла десь об одинадцятій годині ранку, щоб набрати води, води для домашніх потреб на той день. І вона опустила відерце, щоб набрати її, і, ще до того, як вона витягла його, вона почула, як Хтось каже: “Принеси Мені пити”.
Вона поглянула й побачила, що то був єврей. І, можливо, вона сказала що-небудь в такому роді: “Пане, це не за звичаями — щоб Ти говорив таке. Я самарянка. Ти ж єврей. І ми не маємо…Тут сегрегація. Ми не маємо з вами таких-от зносин”. | E-26 And we notice that when He was setting... He had need go by Samaria, because Israel had heard the message and He was coming now to the three races: the Jews, Gentiles, and Samaritans: Ham, Shem, and Japheth's people. And He--the Gospel must be introduced to them.
And He come to the city called Sychar. And there, setting on the well--and sent His disciples into the city to get food--a little woman came out. We'd call her today, well, maybe "the red light," some foul name; you know what I mean. And so she seen Jesus. I mean, she never saw Jesus setting over... just an ordinary Jewish man setting against the wall of the little well, out the end of the street of the--where the city come to get their water, this little Fellow setting there unnoticed. She came up maybe about eleven o'clock in the day to get the water, the family's water for the day. And she let down the bucket to get it, and before she could windle it up, she heard someone say, "Bring Me a drink."
She looked over and seen it was a Jew, and she might've said something like this. "Sir, it's not customary for you to say such a thing. I am a Samaritan and You're a Jew, and we have no... There's a segregation here. We don't have such dealings with each other." |
E-27 І Він почав говорити. Розмова тривала далі, про те, чи в Єрусалимі їй вклонятися. Він сказав: “Ми, юдеї, знаємо, ч?му ми вклоняємося, бо спасіння — від юдеїв”. І розмова тривала деякий час. І, за якийсь час, Він промовив до неї: “Піди, візьми свого чоловіка, й приходьте сюди”.
Вона сказала: “В мене нема чоловіка”.
Сказав: “Ти сказала правду, бо в тебе було п’ять чоловіків, і той, з ким ти живеш нині, не є твоїм чоловіком”.
Вона сказала: “Пане, я бачу, що Ти пророк”. Отож, бачите, у них, починаючи з Малахії, чотириста років не було пророка. Сказала: “Я бачу, що Ти пророк. Ми знаємо: коли Месія прийде, Він говоритиме нам оце все. То буде знак пророка. Коли прийде Месія, Він говоритиме нам оце все”.
Ісус сказав: “Я, що говорю з тобою — це Він”.
Вона побігла до міста й сказала: “Підіть, побачте Чоловіка, який оповів мені те, що я вчинила. Хіба це не є сам Месія?” Як оте Світло уперше пролилося на жіночку в тому стані!
Який—який це був докір тим тогочасним храмовим священикам, котрі бачили, як Він чинить те саме, й називали Його: “Вельзевул, диявол, нечистий дух чинить ці справи”! В той час як у Писанні так ясно підтверджувалося, що то й буде Месія. | E-27 And He went to speaking. The course went on about whether she worshipped at Jerusalem. He said, "We Jews know what we worship, for salvation is of the Jews." And the course went on for a while, and after while He said to her, "Go get your husband and come here."
She said, "I have no husband."
Said, "You have said the truth; for you've had five husbands, and the one you're living with now is not your husband."
She said, "Sir, I perceive that You're a prophet." Now, see, they hadn't had a prophet for four hundred years since Malachi. Said, "I perceive that You are a prophet. We know when Messiah cometh, He'll tell us these things. (That would be the sign of a prophet.) When Messiah cometh, He'll tell us these things."
Jesus said, "I'm He that speaks with you."
She ran into the city and said, "Come see a Man that told me the things that I've done. Isn't this the very Messiah?" How that light first broke forth upon a little woman in that condition. What a--what a rebuke it was to those priests of the temple of that day who seen Him do that same thing and called Him Beelzebub, a devil, unclean spirit doing these works, when the Scripture so plainly a-vindicating that it would be the Messiah. |
E-28 Тепер, ми… Ревека бачила оце все, і вона прагнула, щоб її чоловік хоч раз зміг попасти туди, де був Ісус Назарянин. І вона розуміла, що того дня Він повинен був бути в Єрихоні, в її місті. І вона почала молитися за нього. Сподіваюся, що тут сьогодні ввечері чимало Ревек, що ви будете молитися за свого чоловіка, щоб Ісус колись пройшов їхньою дорогою. І вона цілу ніч молилася, — оскільки ми хочемо представити це у вигляді драми.
І, знаєте, коли хтось щиро починає молитися за тебе, ти—ти не знаходиш собі спокою. Можна сказати, що дещо відбувається.
І тоді, ближче до ранку, скажімо…В Закхея була звичка підніматися досить пізно, тому що, мабуть, скажімо, в нього був ресторан, і в нього…веденням цього бізнесу займалися його—його менеджери й так далі. Але того ранку він піднявся дуже рано, привів себе у повний порядок і вдяг своє найкраще вбрання. І Ревека, після того, як молилася цілу ніч, і бачила, що він був дуже розтривожений… | E-28 Now we... Rebekah had seen all this, and she was anxious that her husband could once set where Jesus of Nazareth was. And she understood that He was to be in Jericho, her city, that day, and she got to praying for him. I hope there's many Rebekahs here tonight, that you will pray for your husbands that sometime Jesus will pass their way. And she'd prayed all night (as we'd make it a drama). And you know, when someone goes to praying for you sincerely, you--you don't get no rest. You can tell; there's something is taking place.
Then towards morning... We'd say Zacchaeus had a habit of getting up rather late, because perhaps we'll say, he had a restaurant, and he let the--his--his management, and so forth, take care of this business. But that morning he'd got up real early, groomed himself real nice, and put on his best garments. And Rebekah, after praying through the night, and seeing he was very restless... |
E-29 І, послухай-но, Ревеко, коли ти бачиш, як твого Закхея охоплює сум’яття, просто пам’ятай — Бог відповідає на молитву, розумієш. Ось як це відбувається. Коли ти бачиш, як він стає таким, що не може відповісти тобі по-доброму, просто пам’ятай — не здавайся. Невдовзі Бог повинен буде провести його тим шляхом.
Він був дуже розтривожений. Коли він піднявся, вдяг своє найкраще вбрання. І я уявляю собі, як Ревека повертається й каже: “Закхею, любий, ти сьогодні вранці щось дуже рано піднявся”.
“О-о, так. Я просто…гм-гм”, — розумієте. — “Мені—мені просто спало на думку вийти, подихати свіжим повітрям”.
Але в нього на думці було: “Цей Чоловік не виходив в мене з голови. Знаєте, що я зроблю? Я піду туди до тієї брами, через яку Він заходитиме. І коли Він зайде через ту браму, я вискажу Йому, щ? я думаю — за те, що тягав мою дружину на оці зібрання, й отаку безглузду поведінку. Я вискажу Йому, що я про Нього думаю”. Ви знаєте, в людей звичайно сформовується отакого роду комплекс, ви знаєте, просто на основі того, що почують дещо. | E-29 And listen, Rebekah, when you see your Zacchaeus getting kinda restless, just remember, God's answering prayer. You see? That's the way it happens. When you see him getting so he can't give you a good word, just remember, keep holding on. It isn't long till God's going to pass him by that way.
He got real restless. When he was up, put on his best garments. And I can see Rebekah turn over and say, "Zacchaeus, you're up very early this morning, my dear."
"Oh, yes. I just (ahem, you know)... I just thought I'd step out for a bit of fresh air."...?... He had on his mind, "I couldn't get that Fellow off of my mind. You know what I'm going to do? I'm going to go down there to the gate where He comes in, and when He comes in that gate I'm going to give Him a piece of my mind, for having my wife out to these meetings, and carrying on like this. I'm going to tell Him what I think about Him." You know, usually people build up that kind of a complex, you know, just on hearing something. |
E-30 Тож він привів себе у повний порядок. Він тихенько вислизнув. Він кинув погляд на будинок, побачити, чи не спостерігає там хто, і, здавалося, що ніхто не спостерігав. Але Ревека підглядала через шпарину у вікні, бачила, що він робить. І, замість того, щоб повернути до свого ресторану, він подався до Прямої вулиці.
Знаєте, Ісуса звичайно знайдеш на Прямій вулиці. Правильно. Будь прямодушним у своїх справах! Хочеш знайти Його — будь чесним, будь щирим, будь прямодушним з Богом та людьми, будь прямодушним зі своїм ближнім.
І ось, він іде по вулиці, бо він знав, що Той повинен був увійти через ту певну браму. Він трохи затримався був того ранку, бо, як говориться нам у Писанні, двоє сліпців потребували зцілення, і Він зцілив тих. І коли той дістався до брами, через яку повинен був увійти Ісус…Ви знаєте, в Біблії сказано: “Він був досить малого зросту”. І коли він дістався туди, там стояли рославі, сильні люди, і він навіть не міг знайти такого місця, щоб дотягнутися, щоб побачити Його. Вони висіли на стінах й усюди.
Знаєте, в цьому дещо є, що коли поблизу з’являється Ісус — це завжди, так чи інакше, привертає увагу. Вони були там, готові заспівати: “Осанна!” І вони… | E-30 So he got all groomed. He slipped down; he looked back up at the house to see if there was anybody looking. And it seemed like nobody was looking. But Rebekah was watching through the crack of the window, seeing what he did. And instead of turning down towards his restaurant, he went down towards Straight Street. You know, you usually find Jesus on Straight Street...?...: straight in your business. If you want to find Him be honest, be sincere. Be straight with God and with men. Be straight with your neighbor.
So he slips down the street, 'cause he knowed He was to enter at this certain gate. He'd been delayed a bit that morning because two blind men needed healing, as the Scripture tells us, and He had healed those. And when he got down to the gate where Jesus was supposed to come in... You know, the Bible said he was kind of short in statue. And when he got there some of those great big people were standing there, and he couldn't even get a place to get up to see Him. They was hanging on the walls and everywhere. You know there's something about it, that when Jesus comes around, it always attracts an attention somehow. They were there ready to sing "Hosanna," and they... |
E-31 Він сказав: “Отож, мене тут не помітять. Та й я не зможу побачити Його, тому що Він, мабуть, ітиме по середині вулиці, з охоронцями, і я не зможу побачити цього Чоловіка. Але я не вірю, що Він пророк, бо мене вчили, що дні пророцтв та дні чудес минули”. Знаєте, з тих пір часи не дуже-то змінилися.
Якщо Бог колись був Богом, Він і досі є Богом. Якщо ж ні, тоді Він ніколи не був Богом. Не можна просто говорити, що в одному випадку Він Бог, а в наступному — не Бог. Він не старіє. Його думки не можуть змінитися. Він мусить бути вірним Своїм рішенням. Тому можна спочивати в певності, що те, що Він сказав — Він це виконає. | E-31 He said, "Now, I'll never be noticed here. And I won't be able to notice Him, 'cause He'll walk perhaps in the middle of the street with a body guard, and I won't be able to see this Fellow. But I do not believe that He's a prophet, because I've been taught that the days of prophecy and the days of miracles is past."
You know, time hasn't changed too much since then. If God ever was God, He's still God. If He isn't, then He never was God. You can't just say He's God one time and not God the next. He doesn't get older; He can't change His mind; He's got to stay with His decisions. Therefore you can rest assure that what He said, that He'll do. |
E-32 Це те, що… “Авраам вірив Богу; все те, що суперечило цьому — називав неіснуючим. Усе те, що здавалося реальним, що бачили його очі, але це суперечило Божому Слову, і він—він для…він не…навіть не дивився на все це. Він називав все це неіснуючим. Він вірив Богу”. Він не просто протримався один день. Він рухався з цим по життю, двадцять п’ять років, перш ніж народився Ісак. І він ставав все сильнішим, увесь час.
Ми сьогодні претендуємо на те, що, завдяки благодаті, та завдяки ласці, та завдяки всиновленню через Христа ми стаємо Насінням Авраама, й не можемо двадцять чотири години довіряти Богу. Але справжнє Насіння Авраама ухоплюється за Боже Слово, і ніщо не зрушить його звідти. | E-32 That's what... Abraham believed God, called things which were contrary as though they were--they were not. The things that seemed real, what his eyes could see, but it was contrary to the Word of God, and he--he for--he doesn't--didn't even look at them. He called them as they were not. He believed God. He never just held on for one day. He went on down through life, twenty-five years before Isaac was ever born. And he got stronger all the time. We today claim to be by grace and by the mercy and the adoption of--by Christ that we become the seed of Abraham, and we can't trust God twenty-four hours. But the real seed of Abraham takes ahold of God's Word and nothing's going to move him from it. |
E-33 Бог сказав Авраамові, коли тому було сімдесят п’ять років, а Саррі було шістдесят п’ять, що в них буде дитина. О-о, вони пішли й накупили усяких прищіпок та пелюшок й підготувалися до цього. Правильно. Їх ніщо не зупинило. Вони знали це.
Минули перші двадцять вісім днів. Він сказав: “Як ти почуваєшся, Сарро?”
“Ніяких змін”.
“Слава Богу! Вона все одно в нас буде”.
“Звідки ти знаєш?”
“Бог так сказав. Це вирішує все”.
Наступного місяця — “Як ти почуваєшся?”
“Жодних змін”.
“Добре, нині це буде ще більшим чудом. Адже минуло два місяці”. Розумієте?
Двадцять п’ять років — “Як ти почуваєшся, Сарро?”
“Ніяких змін”.
“Слава Богу! Вона все одно в нас буде. Бог так сказав”.
І потім ми називаємося Авраамовим Насінням. Що Бог каже — Бог здатен це виконати, здійснити те, що, як Він сказав, Він вчинить. Я не можу постійно дотримувати свого слова. Ви не можете. Але Він мусить, щоб бути Богом. | E-33 God told Abraham, when he was seventy-five years old and Sarah was sixty-five, they was going to have a baby. Why, they went and got all the pins and Birdeye and got ready for it. That's right. There wasn't nothing going to stop them. They knowed it. The first twenty-eight days passed, he said, "How you feeling, Sarah?"
"No different."
"Glory to God, we're going to have it anyhow."
"How do you know?"
"God said so. That settles it."
The next month, "How do you feel?"
"There's no difference."
"Well, it's a greater miracle than ever now." Two months late. See?
Twenty-five years, "How are you feeling, Sarah?"
"No different."
"Glory to God, we'll have it anyhow. God said so."
And then we call our self the seed of Abraham. What God says, God is able to perform, to do what He said He would do. I can't keep my word all the time. You can't neither. But He has to, to be God. |
E-34 Отож, ми бачимо, що цей чоловік, цей бізнесмен з міста Єрихону не вірив цьому. В нього був великий бізнес. Він вважав, що у нього все гаразд. Він користувався прихильністю з боку священиків та синагоги. Він користувався прихильністю з боку церков, та клубів Ківаніс, та—та багатьох тогочасних організацій, як сказали б ми сьогодні. Все ж, то ще не означає, що це є Бог.
Процвітання не означає, що це завжди Бог. Часом буває зовсім навпаки.
Бог сказав: “Коли ти сиділа на полі, — сказав Ізраїлеві, — у своїй крові — тоді вона хотіла служити Йому. Та коли вона набула забезпеченість, — вважала, що набула, — тоді вона не захотіла більше мати з Ним ніяких справ, відвернулася від Нього”. | E-34 So, we find out that this man did not believe that, this little businessman of the city of Jericho. He had a great business and he thought he was doing all right. And he had favor with the priests and with the synagogue. He had favor with the churches, and the Kiwanis, and--and many of the organizations of that day, as we would say. Still that doesn't mean God yet.
Prosperity never means God always. Sometimes it's the vice versa. God said... when you was setting in the field, told Israel, in her own blood, then she was willing to serve Him. But when she got sufficient (she thought she was.) then didn't want no more to do with Him, turned her back upon Him. |
E-35 Ісая одержав той приклад в царі Уззії, бо Уззія, допоки він був покірливим перед Богом — він був видатним мужем. Він не грався у політику. Він залишався з Богом, і Бог благословляв його. Його царство було другим після Соломонового. Та коли він став егоїстом!
Ось у чому сьогодні проблема з людьми. Ні в якому разі не дозвольте, щоб це сталося з цією організацією бізнесменів, інакше ви обернетеся на порох, як і усі інші. Усякий раз, коли в людей доходить до того, що—що процвітання починає засліплювати їхні очі до Слова Божого — вони опиняються на мілині.
Уззія був видатною людиною, але одного дня він зробив спробу зайняти місце проповідника — входити й спалювати фіміам. І первосвященик разом з десятками інших священиків прийшли, сказали йому: “Тобі не слід так робити. Ти просто член церкви”. | E-35 Isaiah got that example from Uzziah the king, 'cause Uzziah was a great man as long as he kept humble before God. He never played politics. He stayed with God, and God blessed him. His kingdom was next to Solomon's. But when he got self-centered...
That's what's the trouble with the people today. Don't you never let that happen to this businessmen's organization or you're gone to the dust like the rest of them. Whenever a people gets to a place till--till prosperity begins to blind their eyes from the Word of God, they're on the rocks.
Uzziah was a great man, but he tried to take the place of a preacher one day, to go in and burn incense. And the high priest, with scores of other priests, come told him, "You're not supposed to do that. You're a layman." |
E-36 І ви, бізнесмени, пам’ятайте це теж. Нам, проповідникам, вистачає важких моментів, слідкувати, щоб Це йшло рівно. Це не для членів церкви. Члени церкви мають свою частку, але кафедра — вона для настановленого служителя. “Бог ставить у Церкві мужів для всього цього”.
І потім ми бачимо, що він все одно узяв кадильницю й увійшов туди. І Бог вразив його проказою, і він помер прокаженим. Бачите — коли він піднісся!
Закхей був майже у такому стані. Він процвітав. Він був у хороших стосунках з рабином. В нього були хороші стосунки з усіма товариствами. Тож він вважав, що якщо й попаде у якісь неприємності, його підтримають, синедріон буде за нього. Він стоїть біля брами. Він збирається зараз дещо зробити. Він збирається вийти, й звернутися до цього Хлопчини, й сказати Йому, в обличчя Йому: “Ти — лжепророк. Ти — ніщо. Ти просто лише читаєш думки й дуриш людей”. Розумієте, він не зупинився, щоб почитати Слово.
Ось де сьогодні припускаються помилки.
Якби Ізраїль вчинив це, замість того, що вони накоїли, з ними сьогодні було б набагато краще. Але вони повинні були так вчинити. Це повинно було здійснитися — їхнім очам бути засліпленими, щоб у нас була можливість. Де б ми опинилися, якби не це? | E-36 And you businessmen remember that too. We preachers have enough hard time keeping this thing straight. It's not for laymen. Laymen has their part, but the pulpit's for the minister that's ordained. God sets in the church men for these things.
And then we find out that he took the censor and went in anyhow. And God struck him with leprosy, and he died a leper. See, when we get exalted up...
Zacchaeus was almost in that condition. He was prosperous. He stood in good with the rabbi. He stood in good with all the societies. So he thought if he got in some trouble he'd get backed up, the Sanhedrin was right for him. He stands at the gate. He's going to do something now. He's going to walk out and take this Guy and tell Him to His face, "You're a false prophet. Nothing to you. You're only taking a mental telepathy and deceiving the people." See, he never stopped to read the Word.
That's where the mistake's made today. If Israel would've did that instead of doing what they did, they'd have been better off today. But they had to be done that way. It had to be fulfilled, their eyes to be blinded that we would have an opportunity. If it hadn't been for that, where would we been? |
E-37 Візьміть до уваги. Та коли він дістався туди, він бачить, що йому взагалі нічого не видно. Йому не видно вулиці — з усіх усюд просто стеклося так багато людей. Тож він думає: “Знаєш що? Він іде…Мені кажуть, Ревека сказала мені, що сьогодні Він буде їсти у—у Лавінського”. Сподіваюся, що тут нема Лавінського. Але, його ресторан, його конкурент. Угу. “Тож, мабуть, Він мав намір попоїсти там у його ресторані. Отож, я знаю, щоб дістатися туди, нам треба буде пройти, звернути отут з Прямої вулиці на Аллілуя авеню”, — як назвемо це ми.
Усі ці назви кострубаті, але я роблю це просто щоб у мене вийшов сюжет. “І отут на розі нам треба буде звернути з Прямої вулиці на Аллілуя авеню”. Ти просто йди та йди тією вулицею достатньо довго, й ти попадеш на Аллілуя авеню. Залишайся прямодушним. | E-37 Notice, but when he got there he finds out that he can't even see nothing. He can't see the street there's just so many people gathered around everywhere. So he thinks, "You know what? He's going up... They tell me... Rebekah told me, that today He was going to eat at--at Labinski's." (I hope there's no Labinski here.) But his restaurant, his competitor. "So he was going to eat over to his restaurant, perhaps. So I know to get there we'll have to go down, turn off of Straight Street here, down Hallelujah Avenue," we'll call it. Them's crude names, but I just do that to make my drama. "And we have to turn the corner here off of Straight Street to Hallelujah Avenue." You just keep that street long enough, and you'll get on Hallelujah Avenue. You'll stay straight. |
E-38 І ось він швидко йде туди. Він сказав: “Я малий ростом”. Привів себе у порядок: розправив собі бороду, впевнився, що напахчився як слід, його нігті були усі відполіровані. Став на розі, сказав: “Я побачу Його, коли Він проходитиме, і я вискажу Йому, що я думаю про Нього, коли Він проходитиме”. І ось, він стоїть на розі.
І він став розмірковувати: “Знаєш що? За Ним же буде йти та сама група. Вони опиняться тут, і вони просто…Я такий малий, в мене так і не вийде побачити Його, тож стояти тут — це не дуже-то допоможе мені. Положення в мене буде не набагато краще, ніж коли я був там. І, знаєте, думаєте, що—що я зроблю? Отут ось стоїть сикоморове дерево, тож, думаю, я просто залізу на це сикоморове дерево. І тоді я зможу побачити Його та як слід роздивитися Його, коли Він проходитиме. Отож, Він взагалі не помітить мене там на тому дереві. І там є одна гілка, що видається он туди; і я всядуся просто на тій гілці й спостерігатиму за Ним, коли Він з’явиться в полі зору й коли Він зникне з поля зору. Я роздивлюся цього Чоловіка як слід”. | E-38 So he goes down quickly. He said, "I'm little in statue." Groomed his little self, pulled his beard down, see his perfume just right, his nails all polished, stood on the corner, said, "I'll see Him when he passes by, and I'll tell Him what I think of Him when He passes by." So he stands on the corner.
And he got to thinking, "You know what? That same group will follow Him. They'll be right here, and they'll just... I'm so little I'll never be able to see Him, so I--I won't do much good standing here. I won't be no better off here than I was down there. And you know, believe what--what I'll do? Here's a sycamore tree standing here, so I believe I'll just get up in this sycamore tree. And then I'll be able to see Him, and get a good look at Him when he passes by. So He'll never see me up there in that tree. And there's a limb that runs out there; and I'll just set right on that limb and watch Him when He comes in view, and when He goes out of view. And I'll get a good look at this Fellow." |
E-39 І ось, перше, що ми бачимо — він почав видивлятися, наскільки високо була перша гілка, а вона була трохи вище, ніж він міг дотягнутися.
Знаєте, дійсно, перший крок — він якраз трохи вище, ніж ми здатні дотягнутися. Ми маємо приймати це вірою. Так. Це якраз трохи більше, ніж людський розум здатен пояснити. Бога не можна пояснити. Якщо поясниш, тоді вже не треба буде більше приймати Його вірою. Ти маєш вірити Йому. “Той, хто приходить до Бога, мусить вірити, що Він є, і що Він винагороджує тих, хто старанно шукає Його”.
Отож, ми бачимо, що ця відома людина, один з бізнесменів міста, він сказав: “Отож, як мені залізти?” І, можливо, мабуть, машина, що збирає сміття, не приїжджала того ранку, і там на розі стояли контейнери, наповнені міським сміттям. Тож вони…Він сказав: “Якби мені узяти той контейнер, я зміг би дотягнутися й ухопитися за тую гілку”.
Дивно, як Бог змушує людей чинити кумедні речі. Отож, але, знаєте, якщо ти твердо визначився, що хочеш побачити Ісуса, ти будеш чинити й те, що є кумедним, якщо ти твердо визначився, чого ти хочеш; ти—ти дійсно є щирий, ти хочеш справді дізнатися, щ? То все таке. | E-39 And so, first thing you know, he begin to try to see how high the first limb was, and it was a little out of his reach. You know, really, the first step is just a little out of our reach. We have to accept it by faith. Yeah. It's just a little more than the human mind can explain. You can't explain God. If you do, then He's no more accepted by faith. You have to believe Him. "He that cometh to God must believe that He is, and a Rewarder of those that diligently seek after Him."
So we find this notable little fellow, one of the businessmen of the city, he said, "Now, how will I get up?" And perhaps maybe the garbage disposal hadn't come by that morning, and there was some cans setting in the corner full of--of the carrion in the city. So they... He said, "If I could get ahold of that can, I could reach up and get ahold of the limb." Strange how God gets man to do things ridiculous. So... But you know, if you're determined you want to see Jesus, you'll do things ridiculous, if you're determined, you want to--you're really sincere, you want to really know what it's all about. |
E-40 І такою була й думка Закхея. Він хотів розібратися, чим було усе це, про що він чув. Отож, він каже: “Зараз довкола нікого нема, тож я прослизну туди, й візьму контейнер зі сміттям, й перетягну його сюди, й підтягну до дерева. І тоді я зможу залізти на першу гілку, і, коли Він проходитиме тут, піді мною буде вся вулиця,”. Та коли він став тягнути той контейнер, тягнути — це було йому не під силу. Він був досить низькорослим чоловічком, миршавеньким. Єдине, що залишалося в такому разі — йому довелося обхопити його. Отож, він був у своєму хорошому вбранні.
Бачите, як чинить диявол? Він постарається понаставити у тебе на шляху все що завгодно. Отож, він—він підключить усе — усякий сумнів, усякий огріх, який тільки зможе, щоб не дати тобі побачити, щ? є Правдою. Він дуже добре вміє це робити. | E-40 And that was Zacchaeus's opinion. He wanted to find out what all this was about he'd been hearing. So he says, "Now there's nobody around, so I'll slip over and get ahold of the garbage can and pull it out here, and get out here to the--the tree. And then I can get up on the first limbs, and get up--up over the street when He passes by." But when he started to pull the can it was too heavy for him to pull. He was kind of a short man, small in statue. The only thing to do then, he'd have to pack it. Now, he had on his good clothes. See how the devil does? He just tries to put everything in your way, so he'll move everything, every doubt, every flaw that he can to keep you from seeing what's truth. He's just good at doing that. |
E-41 “Отож, я вдяг своє найкраще вбрання”, — можливо, думав він. — “І ось, я—я, якщо я візьмуся за того контейнера зі сміттям — я забруднюся”.
Знаєте, дехто з людей вважає, що відвідування подібних зібрань може трохи заплямити тебе в очах суспільства та вищих кіл міста. Але якщо ти дійсно твердо вирішив побачити Ісуса, ти все одно прийдеш. Правильно. Тож виходить лише одне: якщо людина твердо вирішила побачити Христа — її ніщо не зупинить.
Тож він нахиляється, й береться за цього контейнера зі сміттям, й рухається вперед. І десь у той момент, як він міцно обхопив його своїми руками, на розі з’являються його конкуренти, двоє чи троє з них. Сказали: “Ну, дивіться на Закхея. Його посада змінилася. Тепер він бюджетник”. Уявляю собі, його обличчя почервоніло, як помідор.
Мені цікаво, якби сьогодні ввечері хазяїн зайшов і побачив, як дехто з вас, тутешні бізнесмени, сидить у зібранні, подібному цьому, яке називають “святенниками-стрибунами”, цікаво, ваше обличчя…Що ж, вас вже впізнали, тож можете й далі сидіти собі спокійно. Закхей вже тримав його у своїх руках; він геть усе відкинув. І ви вже тут давно, тож можете просто сидіти собі спокійно, рухатися з цим далі. | E-41 "So I got on my best clothes," he might've said. "And here I... if I take hold of that garbage can I--I'll get dirty." You know there's some people thinks to set in a meeting like this might get you a little dirty, kinda amongst the society and celebrity of the city. But if you're really determined to see Jesus, you'll come anyhow. That's right. So there's only one thing to do. If a man is determined to see Christ, there's nothing going to stop him.
So he reaches down and gets ahold of this garbage can, and here he come. Just about the time he got it hugged up in his arms good, his competitors come around the corner, two or three of them. Said, "Well, look at Zacchaeus. He has changed his position. He works for the city now." I imagine his little face got awful red. I wonder tonight if--if the boss would walk in and see some of you businessmen here setting in a meeting like this that's called "holy-rollers," wonder if your face... Well, you're already identified, so you might as well set still now. Zacchaeus done had it in his arms. He'd done give away. You've done got in here, so you might just set still, go on through with it, setting in there. |
E-42 Він тримається рукою за кадіб зі сміттям. Оце так річ, для бізнесмена! Ось він рухається вперед, його обличчя розчервонілося. А ті кажуть: “Ну, що ти, Закхею?” Розумієте, він був дуже процвітаючим, — той бізнес, — тож він робить висновки. Каже: “Ото так. Тепер він бюджетник. Я знаю, я знаю, що його бізнес занепав — дивіться, ким він працює”.
Він твердо визначився побачити Ісуса, незважаючи ні на що. Він чув про це, й він захотів дізнатися сам для себе.
Я хотів би, щоб кожна людина зайняла таку позицію перед Богом. Якщо ти почув про Нього — розберися. Він не мертвий. Тут сьогодні ввечері на цьому місці Він так само живий, як і на берегах Галілеї. “Ось, Я з вами повсякчасно, навіть до завершення світу. Справи, що Я їх чиню, ви чинитимете також”. Якби це було не так, тоді Він був би лжемесією, Він не був би тим Месією, яким Йому належало бути. Але якщо Він оберігає й додержує Свою обітницю — Він, як і раніше, є Богом, який з’являє Себе людям. Він повинен буде чинити ті ж справи, які Він чинив. Ось як Він робить це. Він повинен буде з’являти Себе так, як Він з’являв тоді. Євреям 13:8, Павло, звертаючися до євреїв, він каже: “Ісус Христос є такий самий учора, сьогодні та навіки”. Тому Він має бути такий самий у першоосновах, такий самий у силі, такий самий в усьому, ким Він був. Сьогодні Він має бути такий самий. | E-42 He had his arm around the garbage pail. What a thing for a businessman. Here he come, his face red, and them saying, "Well, what you know, Zacchaeus." You know, the--it had been pretty sharp, the business had, so he finds out, "Say, here he is. Now, he's working for the city. I know--I know his business is bad. Look what kind of a job he's got." He was determined to see Jesus, regardless. He'd heard about it and he wanted to know for himself.
I would to God that every man would take that attitude. If you've ever heard of Him, find out. He's not dead. He's alive, just as much here in this place tonight as He was on the shores of Galilee. "Lo, I'm with you always, even to the end of the world. The works that I do, shall you do also." If that isn't so, then He was a false Messiah; He wasn't the Messiah that He was supposed to be. But if He does maintain and keep His promise, He's still God that makes Hisself known to the people. He'd have to do the same things He did. That's His way of doing things. He'd have to show Himself the way He did then.
Hebrews 13:8, Paul speaking to the Jews, he said, "Jesus Christ is the same yesterday, today, and forever." Therefore He must be the same in principle, the same in power, the same in everything, that He was. He must be the same today. |
E-43 Часом, ми бачимо справи Божі, я знаю, буває так, що до цього домішане лицемірство. Коли ви бачите фальшивий долар, про що це вам каже — вам, бізнесмени? Невже ви все покинете? Невже через те, що ви знайшли один долар-фальшивку, ви заберете з банку всі гроші й кинете їх у—у річку? Той долар-фальшивка означає тільки те, що існує справжній долар, з якого було зроблено того. І серед п’ятидесятників повно тілесних підробок. Але що то означає? Там десь є справжній. Це хтось намагається підробити те, що дійсно є у іншого. То тільки джерело прибутку. Те, що хтось намагається підробити — це тільки лиш каже про Дещо істинне, що стоїть за цим.
Отож, ми бачимо, Закхей бере свій кадіб зі сміттям. А його конкуренти йдуть по вулиці, сміються з нього. Але то не мало жодного значення. Він твердо вирішив побачити Ісуса. Тоді в нього складеться якась думка про Нього.
Якби ми могли прийняти тверде рішення, ми змогли б набути такий настрій поміж нами, що ми розберемося, щ? Це все таке, чи є це Правдою, чи ні. | E-43 Sometimes we see the works of God... I know there's hypocrisy mixed with it. When you find a bogus dollar, what does that speak to you, you businessmen? Will you quit? Will you take all the money out of the bank and throw it in the--in the river because you found a bogus dollar? That bogus dollar only means that there's a real dollar it's made off of. And Pentecost is full of carnal impersonations. But what does it mean? There's a real one there somewhere. It's somebody trying to impersonate something that somebody else really has. It's only a meal ticket. It's only a... something that's genuine behind the thing that somebody's trying to impersonate.
So we find Zacchaeus gets his garbage pail, and his competitors going down the street laughing at him. But it didn't make any difference. He was determined to see Jesus. Then he'd have an opinion of Him. If we could just get that feeling among us; if we could just be determined that we're going to find out what this is all about. If it's the truth... |
E-44 “Якщо Бог є Богом, то служіть Йому”. Пророк Ілля сказав це на верхівці гори Кармел. “Якщо Бог є Богом, то служіть Йому. Якщо ж Ваал є Богом, то служіть йому”. Якщо Ісус Христос не може заявити про Себе точно так само, як Він робив завжди, тоді Він не воскресав з мертвих.
Якщо ми стараємося досягти людей самими тільки психологічними закликами, якщо ми можемо тільки міняти їх з методистів на баптистів, з баптистів на п’ятидесятників — що то таке? То психологія. Правильно.
Живий Бог, Який створив небо й землю, досі є тим самим Творцем. Він, у першоосновах, є тим самим Богом, яким Він був завжди. Я радий, що побачив Бога до того, як за мене узялася церква, — пізнати, що існує Отаке-от.
Я бачу їхні суперечки, й сварки, й скиглення. Все так було завжди. І у тих, протягом усього Писання, було те саме. | E-44 If God be God, serve Him. Elijah the prophet said that on top of Mount Carmel. "If God be God, serve Him; if he Baalim be God, serve him." If Jesus Christ can't declare Hisself just the same as He always was, then He did not raise from the dead.
If we only try to get the people in upon a psychological appeal, if we can only change them from Methodist to Baptist, or Baptist to Pentecostals, what is it? It's a bunch of psychology. That's right. A living God Who created heavens and earth is still the same Creator. He's still in principle the same God that He ever was. I'm glad I seen God before the church got ahold of me. To know that there was such--to see their fusses, and the stews, and whining... It's always been that way all... They had the same thing all through the Scripture. |
E-45 Але цей чоловічок бажав побачити Ісуса, і він твердо вирішив домогтися свого. Він був бізнесменом, і він хотів вести справи правильно. Отож, він, коли він прийняв тверде рішення…Його дружина молилася вдома, й молитва Ревеки супроводжувала його. І цей чоловічок повинен був залізти на дерево. Він повинен був видертися…
В мене це вийшло ненавмисне. Це південний вислів — “видертися”. Хто з вас знає, що таке “видертися на дерево”? Ну, то скільки ж тут кентуккійців?
Він повинен був видертися на дерево, вилізти на дерево. І ось він сидить тепер там на дереві, витирає зі своєї нової одежі сміття; виймає скабки з колін та рук, де він ліз по дереву. Але не мало значення, що сталося, він твердо вирішив побачити Ісуса. | E-45 But this little fellow wanted to see Jesus and he was determined to do it. He was a businessman, and he wanted to do business right. So he--when he got determined... His wife home praying, and the prayer of Rebekah was following him. And the little fellow had to get up the tree, had to shinny up the... I didn't mean that. That's a southern expression of "shinny." How many knows what "shinny up a tree"... Well, how many of you Kentuckians are around here anyhow? He had to shinny up the tree, go up the tree. And here he is, setting up there, now, in the tree wiping the garbage off of his new garment, picking the splinters out of his knees and hands where he'd climbed the tree. But no matter what'd taken place he was determined to see Jesus. |
E-46 І якщо ти дійсно… Послухайте мене. Якщо ти справді твердо вирішив побачити Його, тебе не турбуватиме, через що тобі доведеться пройти, скільки буде критики, щ? говоритимуть інші люди. Ти хочеш побачити Ісуса — ти зробиш все що завгодно, щоб побачити Його. Ти дочекаєшся своєї черги. Ти зробиш усе, що необхідно буде зробити, тільки б побачити Його.
Проблема сьогодні в тому, що вони недостатньо прагнуть. В людях нема достатньої спраги й голоду. Я вважаю, що церкві треба бути трохи більш солоною, ніж вона є.
Сіль викликає спрагу. Сіль солона, якщо її скуштувати. “Але якщо сіль втратить свою солоність, вона вже ні на що не придатна”, — але стає організацією. Правильно. Але у ній повинна бути солоність. Солоність — це смак солі, міць.
Якщо людина побачить у тобі живого Христа, це змусить її прагнути стати такою, як ти. Це дасть їй побачити Ісуса у тобі, дасть їй побачити Бога.
Звідки ті знали, що Мойсей був від Бога? [Порожнє місце на плівці.—Ред.] І вони знали, що Бог був з ним. | E-46 And if you're really... Hear me. If you're really determined to see Him, you don't care what you have to go through with, how much criticism, what other people says. You want to see Jesus. You'll do anything to see Him. You'll wait your turn; you'll do whatever you're supposed to do, just so you get to see Him.
Trouble of it is, today they're not thirsting enough. There's not enough thirst and hunger for the people. I believe the church ought to be a little more saltier than what it is. Salt creates a thirst. Salt's the savour that contacts. But if the salt has lost its savour, it's henceforth good for nothing but become an organization. That's right. But you got to have the savour in it. The savour is the salt, the strength. When a man sees Christ living in you it'll make him thirst to be like you. It'll make him see Jesus in you, make him see God. How did they know Moses was of God? And they knowed that God was with him. |
|
E-47 Отож, ми бачимо, подібно як сказав Петро у День П’ятидесятниці: “Ви, мужі ізраїльські, як ви…” Обвинуватив те покоління у розп’ятті Сина Божого. Сказав: “Ви…Ісуса Назарянина, Мужа, засвідченого поміж вами, підтвердженого Богом через чуда й ознаки, які Бог вчинив через Нього; ви, нечистими руками, узяли й розп’яли Принца Життя”. | E-47 Now we notice, like Peter said on the day of Pentecost, about "You men of Israel, how you..." Indicted that generation for crucifying the Son of God. Said, "You... Jesus of Nazareth, a Man that was approved of God among you, a-vindicated of God by signs and wonders which God did through him; you've took the Prince of life with wicked hands and crucified him." |
E-48 Хіба Никодим не висловив ясно почуття усіх тих? Саме громадський престиж приналежності до чогось не дав їм побачити Ісуса. Сказав Йому: “Раббі, ми знаємо, що Ти — Вчитель, який прийшов від Бога, бо ніхто з людей не може звершати цих ознак, якщо Бог не з ним”. Вони розпізнали це. Але, за причини громадського престижу, вони соромилися визнати це.
Їм слід було б бути такими, як той сліпець, якого зцілив Ісус.
Ті сказали: “Цей Чоловік грішник”.
Він сказав: “Дивна річ. Ви, сьогоднішні керівники, й не знаєте, звідки прийшов цей Чоловік?” Промовив: “Грішник Він чи ні — я не знаю. Але я знаю одне: я був сліпий, а тепер бачу”. Ось так. Це єдине, що він знав.
Мені подобаються впевнені свідоцтва людей, які піднімаються у зібранні й кажуть: “Я знаю, що там щось є. Зі мною дещо сталося”.
Як я старався сказати про темношкіру сестру — “Я не така, якою я хочу бути, тобто, не така, якою я повинна бути, та, все ж, я знаю, що я не така, якою була раніше”. Щось оволоділо нею. | E-48 Did not Nicodemus well express all their feelings? It was a social prestige of belonging to something that kept them from seeing Jesus. Said, "Rabbi, we know that You're a teacher come from God, 'cause no man could do these signs unless God is with him." They recognized it, but because of social prestige they was ashamed to admit it.
They ought to have been like the blind man that Jesus healed. They said, "This man's a sinner."
He said, "It's a strange thing. You, leaders of the day, and don't know where this man come from?" Said, "Whether he's a sinner or not, I don't know. But this one thing I do know: wherein I was once blind, I can now see." That's one thing he did know. And I like the positive testimony of man who'll stand in the midst of people and say, "I know there's something. Something happened to me."
As I tried to say about the colored sister, "I'm not what I want to be... or not what I ought to be. But yet I know I'm not what I used to be." Something had took ahold of her. |
E-49 Закхей сидить там, — у які неприємності він встряв, — сидить там. І, знаєте…
Послухайте мене. Люди, які вірять Богу, так чи інакше попадають у неприємності. Вони чинять те, що цілковито суперечить сучасним нормам.
Послухайте Мойсея. Колись був пастухом овець. Звитяжний лицар у Єгипті — спробував визволити свій народ й зазнав краху. Тоді він на сорок років став пастухом овець. Хороший старий, немолодий чоловік, життя влаштоване, мав дружину й дитину — Ціппору, Ґершома. Отож, ми бачимо, що після того, як Бог знайшов його, й він побачив Бога у палаючому кущі, наступного дня він саджає свою дружину на мула, дитина в неї на колінах. Біла борода розвівається. З ґирлиґою у руці, веде цього мула; дме вітер. Його лиса голова блищить на гарячому сонці — прямує до Єгипту.
Хто-небудь сказав би: “Мойсею, що ти робиш?”
“Я йду покоряти Єгипет”. Вторгнення одної людини, але йому воно вдалося. Чому? Бог сказав йому виконати це. Ось чому. Бачите, це здавалося—здавалося безрозсудним. Адже цей чоловік утік звідти, а тепер він вертається туди ж.
Ось як відбувається з людьми, які знаходять Бога, приймають тверде рішення побачити Його. | E-49 Zacchaeus, setting up there, what a mess he was in, setting up there. And you know... Listen to me. Men who believe God get in messes anyhow. They do things that's absolutely contrary to the run of the day.
Listen to Moses. One day a sheepherder... A great warrior in Egypt to deliver his people and had failed, then he become a sheepherder for forty years: a good old man, settled down, fine fellow, had a wife and baby: Zipporah, Gershom. Now, we notice that after God found him, and he saw God in the burning bush, the next day he had his wife setting on a mule, the child on her hip, the white beard flying, a crooked stick in his hand, leading this mule, the wind blowing, his bald head shining in the hot sun, going down to Egypt. Somebody'd say, "Moses, what are you doing?"
"I'm going down to Egypt to take over." A one-man invasion, but he done it. Why? God told him to do it; that's why. See, it looked--looked crazy. Where the man had run from the place, now he's going right back. That's the way people who are--find God determined to see Him. |
E-50 Ось він сидить. Через деякий час він починає розмірковувати: “Знаєш, Ревека говорила мені, що цей Муж — Пророк. Я дуже сумніваюся в цьому. Я не вірю в це. Я не вірю, що сьогодні існують пророки. Якби існували, мій священик розповів би мені про це. Мій священик — він один з Божих слуг, тож він би розповів мені про це”. То добре.
Але, розумієте, ніколи організована релігія цього світу не приймала посланця від Бога — ніколи. Хіба не сказав був їм Ісус: “Сліпі фарисеї, ви прикрашаєте гробниці пророків, і ви ж й поклали їх туди. Чи був котрийсь з посланих Батьком пророків, якого б ви не вбили та не поклали до гробниці — за те, що він звіщав прихід Праведного?” Бачите? | E-50 Here he sets. After while he got to thinking, "You know, Rebekah told me this Man was a Prophet. I'm doubting that very much. I don't believe in it. I don't believe there is prophets of this day. If it would, my priest would've told me about it. My priest is one of God's servants, so he'd told me about it." That's fine, but see, never did the organized religion of the world ever accept a messenger from God at no time: never did.
Didn't Jesus say to them, "You blind Pharisees, you garnish the tombs of the prophets, and you're the one that put them in there. (That's right.) Which one of the prophets did the Father send that you didn't kill and put in the tomb, because he showed forth the coming of the Just One?" See? |
E-51 Там, в такому разі, ми бачимо, що ось він сидить там. Знаєте що? Сподіваюся, що цей сюжет не видасться кумедним, але я уявлю, як він сказав: “Ось, хвилиночку, а що як цей Хлопчина випадково побачить, як я сиджу на цій гілці!” А він сидів там, де сходилися дві гілки. Й сидів там, розмірковував над цим.
Це хороше місце для сидіння — де зустрічаються твої дороги й Божі дороги. Це непогане місце, щоб поміркувати над цим. І я сподіваюся, що кожна присутня тут людина, яка не зустрілася з Ним, і дійсно знаєш, що ти народишся заново від Духа Божого — що ти сьогодні ввечері сидітимеш на тій гілці. Але, ви, бізнесмени, я сподіваюся, що ви сидите там, де, як ми намагаємося сказати, сидів Закхей — на сикоморовому дереві, біля гілок, де сходяться дві дороги — ваша й Божа.
І він сказав: “Знаєте, що, думаю, я зроблю? Я просто підтягну сюди це листя й замаскуюся”. Він повністю закутався. Він залишив собі одне віконечко, щоб йому можна було дивитися, розумієте, один листочок, щоб можна було його відсувати, — й каже: “Коли Він з’явиться — я побачу Його, але Він мене не побачить. Він не дізн?ється, що я тут”. | E-51 There... Then we find here he is, setting up there. You know what? I hope this drama doesn't sound ridiculous, but I'm going to think he said, "Now, wait a minute. If that Fellow would happen to see me setting up here on this limb..." And he set down where two limbs crossed, and was setting there thinking it over.
That's a good place to set, where your ways and God's ways meet. That's a good place to think it over. And I hope that every person in here that hasn't never met Him, and really know that you're borned again of the Spirit of God, that you're setting on that limb tonight. You businessmen, I hope you're setting where we're trying to say Zacchaeus set: up in the sycamore tree with the limbs where two ways met, yours and God's.
And he said, "You know what I believe I'll do? I'll just pull in these leaves here and camouflage myself." He wrapped hisself all up. He left hisself one little window that he might look through, You know, one leaf, could pull it down, and say, "I'll see Him when He comes, but He'll never see me. He'll never know I'm up here." |
E-52 Отож, поки він сидів там, розмірковуючи над цим, через якийсь час з-за рогу донісся галас.
Дивна річ, але, здається, що усюди, де є Бог, там буде чимало галасу. Це дивно, але саме так і є.
Знаєте, Ісая, у храмі, після смерті Уззії, він перебував там. І він почув шум, і увесь храм стрясався. Стовпи коливалися на своїх місцях. І там були Анголи, Серафими, котрі є Херувимами, що спалюють жертву, даючи тому, хто кається, право пройти до вівтаря. Ті величні Істоти, вищі за Анголів, Своїми крилами закривали Свої обличчя, й крилами закривали Свої ноги, й двома крилами літали, гукаючи: “Свят, свят, свят Господь Бог Всемогутній”. | E-52 So while he set there, after while, thinking about it, there come a noise around the corner. It's a strange thing, but everywhere God is, there seems to be a lot of noise: strange, but it is. You know Isaiah, in the temple after Uzziah's death, he was down there, and he heard a noise, and the whole temple was rocking. The posts was moved out of their places, and there was Angels, Seraphims there (which are cherubims, burners of the sacrifice) to give the repented the right of way to the altar, those great beings beyond angels with their wings over their faces, and wings over their feet, and flying with two wings, crying, "Holy, holy, holy, is the Lord God Almighty." |
E-53 Якщо Ангол, щоб зустрітися з Богом, покриває Своє святе обличчя, як же ми візьмемо якесь віровчення й покриємо ним своє? Потрібна Кров Ісуса Христа, щоб нам покритися, тоді ми будемо синами. Не за зразком оцього чи за зразком отого, але Кров. В Бога завжди…Єдине місце, де Він зустрінеться з людиною для спілкування з нею, знаходиться під пролитою Кров’ю, де зародок Життя…
У давньому жертвоприношенні при Мойсейовому законі приводили тварину. І коли клітина крові цієї тварини, ягняти, розпадалася — відбувалося поклоніння того, хто вклонявся. Але те життя, яке було у тварині, не могло перейти на того, хто вклонявся, бо то було тваринне життя, без душі. І воно не могло перейти на того, хто вклонявся. Тому що то було всього лише скриття. То було просто таке місце, що існувало до певного часу. | E-53 If an Angel covers his holy face to meet God, how are we going to take a creed and cover ours with it? It's going to take the Blood of Jesus Christ to cover us. Then we're sons. Not a fashion of this, or fashion of that, but the Blood. God's always... His only place to meet man for fellowship is under the shed Blood, where the Life germ... In the old sacrifice under the--the Mosaic law they brought an animal. And when they broke the blood cell of this animal, the lamb, the worshipper worshipped. But the life that was in the animal could not come back upon the worshipper, because it was a animal's life without a soul; and it could not come back upon the worshipper. Therefore it only was a hide. It was just a place to last till a certain time. |
E-54 Та потім, коли пробили вену Еммануїла — Ісус не був ні юдеєм, ні поганином. Розумієте? Чоловіча стать видає зародок через гемоглобін, і клітина крові приходить від самця. Самка ж…
І ви, католики, не для того, щоб не погоджуватися з вами, але звете її: “Марія, матір Божа”, — як це у Бога може бути матір? Вона була інкубатором.
Ви скажете: “Ну, яйцеклітина ж приходить від жінки”.
Але та яйцеклітина прийшла не від Марії. Якби та яйцеклітина прийшла від Марії, тоді там повинно було б бути якесь відчуття. Дивіться, куди ви поміщаєте Бога. Бог створив і яйцеклітину, і клітку крові.
Він не був ні юдеєм, ні поганином. Він був Богом й ніким іншим. Він був Богом, проявленим у тілі. Хіба не сказав Він був, як читаємо ми у Писаннях, що “Бог був у Христі, примиряючи цей світ з Собою”? Він був Еммануїлом. Він сказав: “До Мене, хто…”
Точніше, Він сказав тут у Писанні: “Хто може звинуватити Мене у гріху? Де Мені не вдалося виконати с?ме те, що було написано про Мене? Дослідіть Писання. Ви, досліджуючи Їх, вважаєте, що маєте Вічне Життя, і с?ме Вони ж і свідкують про Мене. І якщо Я не чиню справ Мого Батька, то не вірте Мені. Якщо ж Я чиню ці справи, хоча ви й не можете повірити Мені, вірте тим справам, що Я їх чиню, бо вони свідкують про те, Хто Я такий”.
О-о, чим Християнин так обділений сьогодні — тими привілегіями, які Бог дає йому, й іншими речами, що є у Біблії! Як я бажав би узяти тему звідти! Час не дозволить це. | E-54 But then when the Emmanuel's vein was broke... Jesus was neither Jew nor Gentile. See, the male sex puts out the germ through the hemoglobin, and the blood cell is from the male. The female... And you Catholic people, not to disagree with you, but call her, "Mary, mother of God," how could God have a mother? She was an incubator.
You say, "Well, the--the egg come from the woman." But the egg didn't come from Mary. If the egg come from Mary, then there had to be a sensation. Look where you put God. God created both egg and blood cell. He was neither Jew nor Gentile. He was God, nothing less. He was God manifested in flesh.
Did not He say--we read in the Scriptures that God was in Christ reconciling the world to Himself? He was Emmanuel. He said to me... He said in the Scriptures here, rather, "Who can accuse Me of sin? Where have I failed to do exactly what was written of Me? Search the Scriptures. You think you have Eternal Life in searching Them, and they are they that testify of Me. And if I do not the works of My Father then believe Me not. But if I do the works, though you can't believe Me, believe the works that I do, for they witness Who I am." Oh, what the Christian is so short today, of the privilege that God give him, and of the things in the Bible. I would like to take a text from there, but time won't permit it. |
E-55 Він почув галас. Він трохи піднявся. Він сказав: “Так, схоже, це наближаються ті святенники-стрибуни”. Скинув листочок, почекав хвилинку. За якусь хвилину він помітив рухання на розі.
Мабуть, спереду з’явився рославий, сильний чоловік. Уявляю, яким він був — високий, кремезний, широкоплечий чоловік, йому було десь шістдесят п’ять років — йшов з посохом у руці. Це, мабуть, був той, кого ми називаємо, кого Він назвав “Симон”, й дав йому інше ім’я — Петро, яке означає “визнання” або “камінець”. | E-55 He heard the noise. He raised up. He said, "Well, that must be them holy-rollers coming." Dropped the leaf down, waited a minute... After while he noticed, coming around the corner... There must've been a great sturdy fellow out in front. I can see him, kind of a tall-like fellow, large, straight-shouldered, about sixty-five years old, walking along with a stick in his hand. That must've been the one that we call--He called Simon, and give him another name of Peter, which means "confession," or "little stone." |
E-56 Слідом за цим, Його оточували дванадцять чоловік. Люди вибігали, щоб торкнутися Раббі, коли Він проходив. Уявляю, як ті говорили: “Не торкайтеся Раббі. Він втомився. Він цілий вечір проповідував. Сила виходила з Нього. Він охрип від проповідування. Не торкайтеся нашого Вчителя. Йому зараз треба пройти. Він має пообідати. Прийшов час Йому попоїсти. І, будь ласка, не торкайтеся Його. Будьте такі ласкаві, будь ласка, відійдіть вбік, і дозвольте Раббі пройти”.
Ось Він з’явився. І коли Закхей, наш єрихонський бізнесмен, коли він кинув перший погляд на Ісуса — Той зовні відрізнявся від будь-кого з бачених ним досі людей. | E-56 ...?... twelve men around Him, people running out to touch the--the Rabbi as He came by, I can hear them say, "Don't touch the Rabbi. He's been tired. He's preached all night. Virtue's gone from Him. He's hoarse from speaking. Don't touch our Master. He must go down now. He must have His lunch. It's time for Him to eat, and please don't touch Him. Stand aside, will you please, and let the Rabbi through." Here He stands. And when Zacchaeus, our little businessman of Jericho, when he got the first look at Jesus, He looked different from any man he had ever seen. |
|
E-57 Дозвольте-но зробити тут невеличку вставку. Можливо, вийшла жінка з малою дитиною. Закхей дивиться ось сюди, щоб побачити, хто то така. “О-о, я пам’ятаю, як лікар нещодавно був біля будинку. Я стояв там, і там також стояв священик. Лікар каже: ‘Дитина не виживе. Занесіть її у кімнату та позачиняйте усі двері. І бережіться протягів’. І ось ця фанатична родина прочула про цього Чоловіка-обманника, що називає Себе Пророком з Галілеї. Йдуть сюди й несуть ту дитину, о-о, це, міським охоронцям закону слід зайнятися Ним. Коли в нас буде зустріч, на нараді, я потурбуюся про це. Ми подивимося, що можна зробити з людиною, яка йде за фанатиком чи кимось таким. Вона не в своєму розумі”. | E-57 Let's put in a little insert here. A lady might've walked out with a little baby. Zacchaeus looks over this way to see who it is. "Oh, I remember when the doctor was at the house the other day. I was standing there when the priest was standing there also. The doctor says, 'The child can't live. Put it in the room and shut all the doors. Don't let no air in. Here that fanatical family has heard of this false man, calls hisself a prophet of Galilee. Coming up here, and bringing that baby, why, the law of the city ought to get ahold of him. I'll see to that when we meet, the board. We'll find out if a man who'd follow a fanatic of something like that couldn't be taken care of; he's mentally off at his mind." |
E-58 І я уявляю, як чоловік вибігає й каже: “Панове добродії, в мене тут помирає син. Ви дозволите Пророкові просто торкнутися його? Я вірю, що Він є Божий Пророк. Я бачив Його на інших зібраннях, і я чув про Нього, і я знаю”.
“Ні. Мені дуже шкода. Тут так багато”.
Та, за якусь хвилинку виходить жіночка, тримаючи дитину, і дитина не подає ознак життя. “Нехай Він просто торкнеться її. Це все, чого я хочу. Я вірю Йому. Я вірю — якщо Він торкнеться моєї дитини!”
“Ми просто не можемо це зробити, мадам”. Він вже був далеко від них, та все ж, зупиняється на Своєму шляху.
І тоді, я уявляю, як Закхей відхиляє свого листочка й дивиться.
Сказав: “Піднесіть сюди дитину”.
Коли дитину піднесли туди, маленьке спітніле тільце, таке гаряче. Розгорнули покривала. Кладе на неї Свої пальці. Мати стоїть там, її прекрасні єврейські очі. Сльози котяться по її щоках. Стоїть там і батько, піднявши руки вгору, вірить. І Він кладе Свій палець на дитинку, і гарячка відійшла. Малий зістрибнув з материних рук й пішов по вулиці.
Думки Закхея перемінилися. “Мабуть, в цьому Чоловікові є щось справжнє. Але краще я буду обережним. Краще я прикриюся своїм листочком, щоб Він не побачив мене. Він буде проходити ось сюдою”. | E-58 And I see the man run out and say, "I have a dying child here, Sir. Would you just let the prophet touch him? I believe that He is the prophet of God. I have seen Him in other meetings, and I've heard of Him and I know..."
"No, I'm sorry. There's so many."
But after while the little woman comes out holding the baby, and the baby lifeless. "Just let Him touch it. That's all I want. I believe Him. I believe if He'll touch my baby..."
"We just can't do it, madam." Him way out from them yet; He stops in His tracks. And then I can see Zacchaeus pull his leaf back and watch.
Said, "Bring the baby here." When they brought the baby there, just a little body, steaming, so hot, pulled back the covers, places His fingers upon it, and the mother standing there with her pretty Jewish eyes, and the tears streaking down her cheeks, and the father standing there with his hands in the air, believing. And He lays His finger over on the baby, and the fever left. And the little fellow jumped out of the mother's arms and went on down the street.
Zacchaeus changed his mind. "There must be something real about this Man, but I'd better be careful. I'd better keep my leaf down so He won't see me. He's coming by this way." |
E-59 Неможливо по-істинному поглянути на Ісуса Христа й залишитися таким самим. В Ньому є щось таке, що відрізняється від усіх інших людей. Коли ти хоча б раз почуєш Його мову, ти будеш як оті римські вояки — “Ніколи ще людина не говорила так, як оцей ось”.
Священики говорили про щось. В людини досі така сама натура. Ми маємо це сьогодні. Людина завжди хвалить Бога за те, що Він вчинив, й очікує на те, що Він вчинить, й ігнорує те, що Він чинить. Це просто натура людини. Причина завжди полягала у тій натурі.
Але щойно людина побачить Ісуса Христа, зможе побачити Його проявленим — вона ніколи вже не буде такою самою.
Ось чому, коли ти запечатаний Духом Святим, печатка — вона з обох боків документу — й спереду, й ззаду. Вони бачать ходу, розмову, Життя Христа, що відображається в цьому, в Його народі. Такою була мета Його смерті, щоб Церква могла продовжувати Його справу. Але ми повплутувалися у все що завгодно. | E-59 You can never get a true look at Jesus Christ and ever remain the same. There's something about Him that's different from all other men. When you ever hear Him speak, you'll be like the Roman soldier, "Never a man spoke like this." The priest spoke of something. Man's still got the same nature. We have it today. Man is always praising God for what He did do, and looking forward for what He will do, and ignoring what He is doing. That's just the nature of man. It's always been that nature. But a man once look Jesus Christ, he'll never be the same, can see Him manifested...
That's the reason when you're sealed with the Holy Ghost, the seal is on both sides of the paper, both coming and going. They can see the walk, the talk, the Life of Christ reflecting in the--in His people. That was His purpose of death, that the church might continue His work. But we've conglomerated it up in a bunch of everything. |
E-60 Тепер, ми бачимо, коли Він рушив далі, йде по вулиці. Закхей піднімає свого листочка трохи вище, хоче дуже добре роздивитися Його, коли Він буде проходити. Зараз він увесь закритий, дуже добре замаскований. І через якусь мить йому треба буде трохи піднятися ось так, щоб поглянути. Ісус проходив просто під ним.
Якраз коли Він проходив, Ісус зупинився, подивився вгору, сказав: “Закхею, поквапся. Злазь з дерева. Я сьогодні йду до тебе додому на обід”. Яка відмінність! Він пізнав, що то є Пророк, якого підняв Господь Бог. Знав не тільки те, що той сидів на дереві, але знав, яким було його ім’я.
В Біблії сказано: “Слово Боже є гостріше за обосічного меча, проходить навіть аж до поділу суглобів та мозків, розпізнає сердечні думки й наміри”. “На початку було Слово, й Слово було в Бога, й Слово було Бог. І Слово стало тілом й перебувало поміж ними. І ми бачили Його, Однородженого від Батька”.
Ось Він, Слово Боже, проявлене цьому Закхеєві. Він швидко злізає з дерева, щоб покаятися. | E-60 Now we notice, as He started going on, walking down the street, Zacchaeus raises his leaf a little higher. He wants to get a real good look at Him as He passes. Now, he's all covered over, camouflaged real good. And after while he has to raise like this to look. Jesus was coming right beneath him. Just as He passed by, Jesus stopped, looked up, said, "Zacchaeus, make haste. Come down out of the tree. I'm going home with you for dinner today." What a difference. He knew that was a Prophet that the Lord God had raised up, not only knowed He was in the tree, but knowed what his name was.
The Bible said, "The Word of God is sharper than a two-edged sword, piercing even to the sunder the marrow of the bone, and a Discerner of the thoughts and intents of the heart. In the beginning was the Word, and the Word was with God, and the Word was God. And the Word was made flesh and dwelled among them. And we beheld Him, the only Begotten of the Father." There He was, the Word of God manifested to this Zacchaeus. Down out of the tree he come, quickly, to repent. |
E-61 Закхею, бізнесмене, що присутній тут сьогодні, запам’ятай, ти не зможеш сховатися під фіґовим листям. Він ідеально точно знає, де ти знаходишся. Він знає тебе. Він знає, хто ти такий. Він знає твоє ім’я. Він знає, чому ти тут. Він знає все про це. Правильно.
І ми, хто познайомився з Ним, й знаємо Його, й стали Його учнями — ми знаємо, хто Він такий і що Він звершає для людей. Ми знаємо, що Він залишається таким самим.
Закхей сходить униз, в розкаянні. Він сказав: “Якщо…Господи, якщо я когось обрахував — я надолужу. Я дістану свої гроші, я роздам бідним”. Бачите, він вже знайшов ту коштовну Перлину. Він знайшов те, що було більшим за його бізнес. Він щось знайшов, оте Дещо.
І всі люди стараються чогось досягти. Але якщо ти проґавиш Вічне Життя, яка тобі користь від усіх твоїх досягнень? Дістати визволення — це найбільший скарб, який тільки може знайти людина. | E-61 Zacchaeus, businessman here tonight, remember you cannot hide under fig leaves. He knows just exactly where you're setting. He knows you. He knows who you are. He knows your name, He knows why you're here. He knows all about it. That's right. And we who have met Him, and know Him, and become His disciples, we know what He is and what He does for the people. We know that He remains the same.
Zacchaeus come down in a penitent attitude. He said, "If... Lord, if I have cheated any man, I'll pay it back. I'll take my money; I'll give to the poor." See, he'd already found that Pearl of great price. He'd found something that was more than his business. He had found something that... Something in all men tries to achieve something. But if you lose Eternal Life, what all your achievement done for you? The greatest treasure that a man can find is to find release. |
E-62 Як я сказав, у Старому Заповіті, коли в агнця розпадалася клітинка крові, це не могло перейти на того, хто вклонявся, тому він виходив з таким самим бажанням грішити. Але, в цьому випадку, коли ми вірою покладаємо наші руки на клітинку Крові, яка розпалася на Голгофі; це не була клітинка крові ні єврея, ні поганина. То була Кров Бога, і коли те Життя, що вийшло звідти, приносить нам Життя Боже, котре є Вічним Життям. Там застосоване грецьке слово зое, яке означає “Боже Власне Життя”, — сам? те Життя, яке було у Христі, котрий був Богом.
Звичайно ж, тіло — то була Людина. Але, Бог, Творець, Який створив першу людину! Звідки б той з’явився, якби Він не створив його? Бог, Творець без сторонньої допомоги створив Адама. Бог, Творець в утробі Марії створив Людину, Христа Ісуса, Свого Сина. І Він був Еммануїлом. І коли гріх…
Не тому, що Він мусив був померти — Він віддав її. Але тому що гріх вразив, той спис, що пробив Йому серце, тоді дещо сталося. Життя перейшло на того, хто вклонявся. А що то таке? “Тоді в нас нема більше свідомості гріха”, — каже автор Послання до Євреїв. — “Гріховне бажання щезло”. І тоді, віднині ми вільні. | E-62 As I said, in the Old Testament when the blood cell was broke from the lamb, it could not come back upon the worshipper. Therefore, he went out with the same desire to sin. But in this case, when by faith we lay our hands upon the Blood cell that was broke at Calvary, not Jewish, neither was it the blood cell of a Gentile; it was the blood of God. And when that Life that come out of there, brings back the life of God to us, which is Eternal Life. The Greek word there is used, "Zoe" which means "God's own Life." And the very life that was in Christ, which was God.
The body was a man, of course. But God the Creator Who made the first man... Where did he come from, if He didn't make him? God, the Creator, without the help of anything, created Adam. God, the Creator made the Man Christ Jesus, His Son, in the womb of Mary. And He was Emmanuel. And when sin... Not because He had to die, He laid it down. But because sin struck the spear that broke His heart, then something taken place. Life come back upon the worshipper. And what is it? Then we have no more conscience of sin, says the writer of Hebrew. The sin desire is gone. Then, now we are free. |
E-63 Закхей; коли ті бачили, як Ісус піднімається на Голгофу, на розп’яття.
Певна річ, диявол завжди сумнівався в Ньому. Диявол сумнівався в Ньому як тільки уперше побачив Його, коли Він, після того, як на Нього зійшов Дух Святий, подався до пустелі. Він сказав: “Якщо Ти Син Божий — з’яви нам чудо. Оберни це каміння на хліб”. Той диявол ще не помер. “З’яви мені чудо”.
Ісус сказав: “Написано, що ‘не хлібом самим житиме людина’”.
Коли Його схопили там на подвір’ї, — група диявола, оті римські вояки, — зв’язали Його руки в Нього за спиною, й кусали Його, били Його по спині тростиною й батогом, що справдили пророцтво пророків. “Бо Він був ранений за наші гріхи, за наше беззаконня мучений був, кара за наш мир була на Ньому, і Його ранами ми уздоровилися”. | E-63 Zacchaeus, when they seen Jesus climbing Golgotha to be crucified... No doubt but what the devil had always doubted Him. The devil doubted Him when he first saw Him, when He went into the wilderness after the Holy Spirit came on Him. He said, "If thou be the Son of God, show us a miracle. Turn these stones into bread." That devil hasn't died yet. "Show me a miracle."
Jesus said, "It's written that man shall not live by bread alone." When they caught Him over there in the yard, the devil's group, them Roman soldiers bound His hands behind Him, and beat Him on the back with reeds and cat-o'-nine-tails until the--to fulfill the prophecy of the prophets, "For He was wounded for our transgressions, bruised for our iniquity, the chastisement of our peace upon Him, and with His stripes we were healed." |
E-64 І коли Він був зігнутий… І вояки обмотали Йому голову ганчіркою й били Його тростиною по голові. Й передавали її один одному, й казали: “Якщо Ти Пророк, то скажи нам, хто вдарив Тебе. Ми повіримо Тобі”. Оте глумління й плювки п’яних вояків Йому в обличчя!
Диявол говорив: “Це не може бути Бог. Це не може бути навіть пророк. Він обманець”. Не знаючи, що Писання повинні були справдитися.
Потім, коли ми бачимо, як Він іде на Голгофу, погляньте на Нього. Я хочу, щоб це зібрання узріло Його. Давайте на хвилинку повернемося на дев’ятнадцять століть назад, хочу вашої пильної уваги. Над Єрусалимом нависла темрява. Чому? Єгова не приймав жертов. Ось-ось щось повинно було статися. Коли на жертовнику спалювалася кров — Бог не приймав це. Справжня Жертва йшла по вулиці. Я чую глухі удари чогось. Погляньте, ось іде Людина, яка нічого не скоїла, несе той грубий хрест, засуджена на римську смертну кару.
І я уявляю, як та жіночка вибігла наперед, і каже: “Що ж Він скоїв, окрім того, що уздоровляв ваших хворих та воскрешав мертвих?”
Хтось ударив її по обличчю й сказав: “Ви що, будете вірити тій жінці, а не своєму священикові? Женіть Його!” | E-64 And while He was bending over... And the soldiers tied a rag around His head, and hit Him on the head with a reed, and passed it one to another, and said, "If you be a prophet, tell us who hit you. We'll believe you."
That mockery, and the drunken spit of the soldiers upon His face, the devil said, "That can't be God. That can't be even a prophet. He's a deceiver," not knowing that the Scriptures must be fulfilled.
Then when we see Him going up Calvary, look at Him. I want this audience to get a vision of Him. Let's go back nineteen hundred years ago for a moment and give me your attention. It's dark over Jerusalem. Why? The sacrifices is refused by Jehovah. Something's fixing to happen. As the blood's burnt on the altar God refused it. The real Sacrifice is going up the street. I can hear the bumping of something; look down, there goes that old rugged cross, under Roman capital punishment, of a man that done nothing. And I can see a little woman run out in front and say, "What has He done but heal your sick and raise the dead?"
Somebody slapped her in the face and said, "Would you believe that woman before you'd believe your priest? Away with such a man." |
E-65 Погляньте на Його одежу. Вона ззаду вся вкрита червоними плямами. Коли Він піднімається на пагорб, ті плями все більшають і більшають. Через якийсь час вони всі зливаються в одну. З Нього щось капає. Що то таке? То Його Кров. І хрест тягнеться по слідах Того, Хто несе його.
Я уявляю, як бджола смерті підлітає туди, дзижчить над Ним. “Зараз Він буде мій. Якби Він був пророком, Він би—Він би щось зробив там, коли ті плювали Йому в обличчя. Будь Він пророком, Він не дійшов би до того, де Він зараз. Я знаю, що Він мій”.
Ви знаєте, в кожної бджоли, в кожної комахи є жало, і те жало — то небезпечна річ.
І у смерті є жало. Але Бог повинен був стати тілом. Вона могла вжалити пророка й тримати його. Вона могла вжалити праведника й тримати його. Вона вжалила Давида й тримала його. Але ось Бог, а вона не знала цього. Ця бджола вилітає з пекла, дзижчить над Ним. “Я вжалю Його”.
Та коли бджола просуне своє жало досить глибоко, вона втрачає своє жало.
І коли тая бджола смерті могла просунути своє жало в людину, подібну вам чи мені, їй від цього нічого не було. Але там було приготоване тіло; та коли вона просунула теє жало в Єгову, в тіло Бога, створене, не через якесь статеве пожадання. Коли вона просунула в те тіло, вона втратила своє жало. Тож у неї нема більш жала. | E-65 Look at His coat. There's little red spots all over it in the back. As He goes further up the hill them spots get bigger and bigger. After while they all run into one. There's something splashing against Him. What is it? It's His Blood, and the cross is dragging out the footprints of the Bearer.
I can see that bee of death come up there buzzing around Him. "I'll get him now. If he was a prophet he would've--he would've done something down there when they spit in his face. If he was a prophet he couldn't do what he's doing now. I know that I'll get him."
You know every bee, every insect, has a stinger in it, and that stinger is a bad thing. And death has a stinger in it. But God had to be made flesh. He could sting a prophet and hold him. He could sting a righteous man and hold him. He stung David and held him. But here's God, and he don't know it. This bee rises out of hell, buzzes around Him. "I'll get him."
But when a bee ever anchors his stinger deep enough, it pulls his stinger out of him. And when that bee of death could anchor his stinger in a man like me or you, he could get by with it. But there was a--a body prepared. But when he anchored that stinger in Jehovah, the flesh of God, created, not some sexual desire, when he anchored in that flesh, he lost his stinger. Then he has no more stinger. |
E-66 Недивно, що великий Святий Павло зміг встояти, коли там будували поміст, щоб відрубати йому там голову. Він сказав: “О, смерте, де твоє жало? Могило, де твоя перемога? Але дяка Богові, Який дає нам перемогу через нашого Господа Ісуса Христа”. Так.
О-о, як тільки людина вбачить це, усе інше відійде на другий план. Твій бізнес відійде на другий план, усе інше. Ні, це не матиме такого вже великого значення. Ти будеш просто лише проводити тут недовгий час, але Оце ось стоятиме на першому місці. “Що користі людині, якщо вона втратить, набуде увесь світ, а душу свою занапастить?” | E-66 No wonder that great saint, Paul, could stand, when they was building a place there to cut his head off with. He said, "Oh, death, where is your stinger? Grave, where is your victory? But thanks be to God, Who gives us the victory through our Lord Jesus Christ." Yes.
Oh, when a man once catches that in view, everything else is secondarily. Your business is secondarily, everything else. No, it doesn't matter too much. You're just only going to stay here for a short time, but that's first. What will it profit a man if he loses--gains the whole world and loses his soul? |
|
E-67 Закхею! О-о, Закхею! Можливо, не Ревека молиться вдома, але, можливо, є мати, яка вже перейшла за ту завісу. Її молитви досі лежать на Божому жертовнику. Якщо це так, Закхею, то вилазь сьогодні з-під того сикоморового листя — того вінця того деномінаційного віровчення, за яке ти тримаєшся, без Нового Народження; чогось такого, за що ти тримаєшся, і ти ні разу не мав жодного доказу, що в цьому є Бог. Він знає точно, де ти сидиш. Чому б тобі не зробити це? | E-67 Zacchaeus. Oh, Zacchaeus. Maybe it isn't Rebekah at home praying, but maybe a mother that's done passed beyond the veil. Her prayers are still laying on the altar of God. If that's so, Zacchaeus, come out from behind those sycamore leaves tonight, that crown of that denominational creed that you're holding onto without the new birth, that something that you're holding onto and you've never had any evidence that God was in it. He knows right where you're setting. Why don't you do it? |
E-68 Схилимо наші голови на хвилинку.
Всемогутній Бог, величний і страшний Єгова, Який прогримів з гори Сінай, що люди навіть сказали: “Нехай Мойсей промовляє, а не Бог, інакше ми помремо”. Проговори сьогодні, наш Небесний Отче, у ласці та прощенні, до сердець людей, які не знають Тебе. І нехай вони зрозуміють, що настав той час. Що, вони, можливо, ховаються за своїм бізнесом. Можливо, тут, Отче, є чимало бізнесменів, які—які насправді не знають Тебе. Може, вони належать до церкви, і ми не кажемо нічого поганого проти цього. Але вони так і не народилися заново. Вони не знають насправді, що то таке.
І ми знаємо, що жодна позначка й жодна йота не проминеться з Твого Слова, жодним чином. Ти сказав: “Небо й земля проминуться, але Моє Слово не проминеться”. І Ти сказав: “Якщо людина не народиться заново, від води й Духа, вона жодним чином не увійде до Царства”. Я молю, Отче, щоб сьогодні ввечері саме зараз Ти проговорив до сердець. Нехай чоловіки та жінки обміркують серйозно, саме в цю хвилину, знаючи, що ми живемо у завершальні години. | E-68 Let's bow our heads just a moment. Almighty God, the great and terrible Jehovah Who roared off of Mount Sinai even till the people said, "Let Moses speak and not God, or we die," speak tonight, our heavenly Father, in mercy and forgiveness into the heart of the people that doesn't know you. And let them know that this is the times that... They're may be hiding behind their business. There may be many businessmen here, Father, that--that doesn't really know You. Maybe they do belong to church, and we say nothing evil against that. But they've never been born again; they don't know really what it is.
And we know that not one tittle or one jot shall in no wise will ever pass from Your Word. You said, "Heavens and earth will pass away, but My Word shall not." And You said, "Except a man be borned again of water and Spirit he will in no wise enter into the Kingdom." I pray, Father, that You'll speak to hearts tonight just at this time. Let men and women think seriously, just at this moment, knowing that we're living in the closing hours. |
E-69 Ізраїль, — величний Божий календар, — на своїй батьківщині. Він вертається назад, очікує — “Де ж Месія?”
Нам відомо, що коли Йосип відкривався своїм братам, що він відпустив поган з подвір’я. Його дружина й діти були у палаці. Погани повинні бути забрані, щоб відкрився Ізраїль. Тоді настане час тужіння, й плачу, й голосіння: “Де Ти одержав тії рани?”
Він сказав: “В руках Мого друга. Оці рани в Мене на руках — Я одержав їх від Своїх друзів”, — в будинку, де Його дійсно повинні будуть прийняти, коли Він знову відкриватиметься Ізраїлеві.
Боже, поки у поган є шанс, нехай вони негайно ж покаються й прийдуть до Тебе. | E-69 Israel is in her homeland, the great calendar of God. She's returning back, looking, "Where is the Messiah?" We know that when Joseph made hisself known to his brothers that he dismissed the Gentiles from the courts. His wife and children were in the palace. There must be a taking away of the Gentile, that Israel might be made known. Then there'll come a time of a wailing and screaming and crying, "Where did you get those scars?"
He said, "In the hands of my friends. From the--my friends I got these scars in my hands," in the house where He was--really should be accepted, when He makes hisself known to Israel again.
God, while the Gentiles has a chance, may they repent quickly and come to You. |
E-70 Поки наші голови схилені, Закхею, я хочу, щоб ти всього хвилинку побув дуже щирим, і також і Ревеки. В цьому невеличкому імпульсивному Посланні, якщо щось проговорило до вашого серця й сказало: “Я так і не прийняв того переживання Святого Духа, повної Євангелії, але я хотів би мати це. Я хочу, щоб ти спогадав мене у молитві, Брате Брангаме. Я просто підніму свою руку, не до тебе, але до Бога”. І скажіть: “Помолися за мене”. І я завершуватиму молитву, спогадавши про вас. Благословить вас Бог. Благословить Бог вас, вас, вас, вас — дюжини рук.
Ви скажете: “Невже це щось дасть, Брате Брангаме?” Атож. “Як це так?”
Розумієте, наука каже вам, що насправді неможливо, щоб ваша рука була піднятою. Бо чому? Земна гравітація тримає вашу руку опущеною додолу. Але у вас є дух життя. І те життя, яке у вас, інше Життя прийшло до нього й сказало: “Ти неправий”.
І ви переступили наукові закони, й підняли ту руку до Творця, й сказали: “Спогадай мене”. Він спогадає. Якщо ви дійсно серйозні в цьому, Він прийме вас за вашим словом. Там ззаду, благословить вас Бог. Хто-небудь іще, перш ніж будемо завершувати? Просто збираюся коротенько помолитися, помолитися всього хвилинку. Благословить вас Бог, добродію. Благословить Бог вас. Хто-небудь іще? | E-70 While we have our heads bowed, Zacchaeus, I want you to be real honest just a moment and Rebekahs too. In this little broke-up message if there has been something speak to your heart and said, "I've never received that experience of--of the Holy Spirit, the full Gospel, but I'd like to have it. And I want you to remember me in prayer, Brother Branham. I'm just going to raise my hand, not to you, but to God." And say, "Pray for me," and I'll finish the prayer remembering you.
God bless you. God bless you, you, you, you, dozens of hands. You say, "Does that do any good, Brother Branham?" Certainly.
Why is it? You see, science tells you that you can't raise your hand actually. 'Cause why? The gravitation of the earth would hold your hand down. But you've got a spirit of life in you. And that life that's in you... Another life came to it and said, "You're wrong." And you broke the rules of science and raised that hand towards the Creator, and said, "Remember me." He will. If you really meant that, He'll take you at your word. God bless you back there. Somebody else now before we close? Just going to say a little word of prayer, pray just in a moment. God bless you, sir. God bless you. Somebody else? |
E-71 [Одна сестра у зібранні цитує якісь місця Писання.—Ред.] Амінь. Про ласки, ця слугиня піднялася під натхненням Духа, прорікаючи обітницю.
Чи—чи піднімете ви свою руку, якщо ви не зробили цього? Й скажіть: “Просто…” Це все, про що я збираюся вас попрохати. Просто підніміть свою руку, визнайте, що ви неправі, і що ви бажаєте ласки. Дім відкрито. “Є Джерело у Давидовому домі, відкрите для омиття від гріха й нечистоти”. Ви приймете це сьогодні, хто-небудь іще, перш ніж будемо зараз завершувати? В цьому приміщенні піднялося сорок, п’ятдесят рук, — чоловіки й жінки, молоді й старі, — підняли свої руки. Гаразд. Благословить вас Бог, добродію. Гаразд.
Будемо молитися. | E-71 [A sister in the audience speaks--Ed.] Amen. The mercies, this little handsmaid rising up under the Spirit, speaking forth a promise. Would you--would you raise your hand if you haven't done it, and say just... That's all I'm going to ask you to do is just raise your hand, recognize yourself being wrong, and you want mercy.
The house is open. There is a fountain in the house of David open for sin and uncleanliness. Will you accept it tonight? Someone else before we close now? Been forty, fifty hands go up in the building of men and women, young and old, put up their hands. All right. God bless you, sir. All right, let us pray. |
E-72 Господи Ісусе, я вірю, що ці руки були підняті з найглибшою щирістю. Ти знаєш їхню мету. Тобі відомі мотиви їхніх дій. І я молю, Небесний Отче, щоб Твоя Божественна милість спочила на кожному з них. Нехай сьогодні настане час переміни. Нехай вони злізуть з дерева самозваного фарисейства. Нехай вони злізуть з дерева перед Ісусом Христом та скажуть: “Господи, якщо я вчинив неправильно, я хочу виправити це”. І Ти теж підеш з цієї невеличкої обідньої зали разом з ними додому, Отче, й будеш обідати з ними, й перебуватимеш з ними завжди протягом усього життя й усієї Вічності. Ти ж даруєш це, коли я підноситиму свою молитву за них до Тебе?
Ти сказав: “Ніхто не може прийти до Мене, якщо Мій Батько спочатку не притягне його. І усі, кого Батько дав Мені — прийдуть до Мене”. Ти пообіцяв це.
І нині, Господи Боже, їх дано як трофеї благодаті та любові. Вони у Твоїх руках, і ніхто не зможе вихопити їх. З щирою відкритістю у своєму серці, щирим визнанням, яке вони зробили, що вони хочуть, заради свого життя, навернутися від світських шляхів до Божих шляхів.
Прийми їх, о Господи, я прошу, прохаю за них, стоячи перед Твоїм величним Білим Престолом. Ми, вірою, стоїмо там, дивлячися на білий Божий Престол, зі Скривавленою Жертвою, що лежить перед Ним, здійснюючи заступництво на основі нашого визнання. Допоможи їм, Отче. Я представляю їх Тобі як дари любові, в Ім’я Ісуса Христа. Амінь. Амінь. | E-72 Lord Jesus, I believe that these hands was raised in the deepest of sincerity. You know their objective. You know their motive of doing so. And I pray, heavenly Father, that Your Divine mercy will rest upon each of them. May tonight be a changing time. May they slide down out of the tree of self-styled Phariseeism. May they slide down out of the tree before Jesus Christ and say, "Lord, if I did wrong, I'm willing to make it right." And from this little banquet room tonight, Father, You'll go home with them too, and dine with them, and ever remain with them through life and all eternity. Won't You grant this, as I offer my prayer to You in their behalf?
You said, "No man can come to Me except My Father draws him first, and all that the Father has given Me will come to Me." You promised that, and now, Lord God, these are give for trophies of grace and love. They're in Your hands and no man can pluck them out--with a honest sincerity in their heart, honest confession that they have made that they want to turn from the ways of the world to the ways of God for their life.
Receive them, O Lord, I ask, as I intercede for them, standing before Your great white throne. By faith we stand there, looking upon the ivory throne of God, with a bloody Sacrifice laying before it, making intercessions on our profession. Help them, Father. I present them to You as love gifts in the Name of Jesus Christ. Amen. Amen. |
E-73 Тепер, кожен з тих, хто піднімав свою руку, я хочу попрохати вас зробити дещо для мене. Я хочу, щоб ви зустрілися з ким-небудь з цих служителів тут й сказали їм, що ви прийняли Христа своїм Спасителем, і ви хочете прийняти хрищення, і ви хочете наповнитися Святим Духом. І Бог дарує це вам.
Тепер, я думав іще про дещо, але нам не вистачить часу, бо залишилося десь хвилин п’ять до того моменту, коли ми повинні будемо зачинити це приміщення, але ми—ми цінуємо ваше терпіння.
І усі ваші руки, що піднімалися, ось, я не знаю, де саме вони були, просто усюди. Та коли ви підняли свою руку, певна річ, ви були серйозні в цьому. Ви не стали б піднімати свою руку просто так. Якщо ж ви підняли просто так, то є лицемірство. Підніми свою руку. Ніколи ні за що не берися, якщо тільки ти не берешся за це зі справжньою щирістю. І коли ти приймаєш те рішення, і глибоко в своєму серці ти вважаєш, що ти його прийняв, тоді щиро рухайся з цим. Бог вшанує тебе.
Між іншим, чи відомо вам було, що сталося з Закхеєм? Чи хотіли б ви знати, щ? з ним сталося? Він став членом Асоціації Бізнесменів Повної Євангелії міста Єрихон. Чи не хотіли б і ви приєднатися? | E-73 Now, each of you that raised your hand, I want to ask you to do something for me. I want you to meet some of these ministers here, and tell them that you've accepted Christ as your Saviour, and you want to be baptized, and you want to be filled with the Holy Spirit, and God will grant that to you.
Now, I was thinking of something else, but I... We won't have time because it's--it's just about five minutes to the time we should close the place. But we--we appreciate your patience, and all your hands that went up. Now, I didn't know just where they was at, just everywhere. But when you raised your hands, surely you meant that. You wouldn't raise your hands just to be doing it. If you did, that's hypocrisy. Raise your hand... Don't never do nothing unless you're really sincerely doing it. And when you make that decision, and down in your heart you mean that you've done it, then walk sincerely with it. God will honor you.
Say, by the way, did you ever know what happened to Zacchaeus? Would you like to know what happened to him? He become a member of the Full Gospel Business Men's Association of Jericho. Don't you want to join too? |
Тільки українська
