Причастя

Дата: 65-1212 | Тривалість: 34 хвилини | Переклад: VGR
Скіния Брангама в Тусоні, Арізона, США
E-1 Хвилююче послання, що його нам дуже своєчасно виклав Брат Перрі зі Слова Божого. Як це правдиво: “Ми обмежуємо Бога та прив’язуємо Бога до часу; а Він є Вічний, ми не можемо робити цього.” Отож, цього вечора ми тепер звертаємо увагу до чогось іншого — до причастя.E-1 ... stirring message that Brother Pearry gave us just then from the Word of God. How true it is that we limit God and time God; and He's eternal; we can't do that. So tonight we're facing something else now is communion.
E-2 Три роки я чекав на те, щоб церква з’явилася в Тусоні, і ось це сталося. Так, ми—ми тут. Отже, ми вдячні Господеві, що Він просто дозволив нам чекати, поки ми зможемо відповідно оцінити це.E-2 Three years I waited for a church to come in Tucson, but it's here. Yeah, we're--we're here. So we thank the Lord; He just let us wait till we can appreciate it now.
E-3 Отож, я хотів би зараз дещо сказати, перш ніж ми розпочнемо причастя, а саме, що я вірю, що ми бачили вже достатньо за нашого дня, за котрого ми живемо, що ми маємо дійсно віддати (кожен) все, ким ми є, Богові. Ми—ми повинні дійсно служити Богові. Я вірю, що Він поблагословив нас цією ясною відповіддю до Писання. Як Брат Перрі виклав це декілька хвилин раніше, що ми—ми тепер—ми тепер саме в цьому часі. Ми не сліпі, ми—ми—ми бачимо, що ми саме тут, ми—ми вже закінчили подорож.E-3 Now, there's one thing that I'd want to say just before we start the communion, is this; that I believe that we have seen enough in our day that we live in, that we ought to really give every--all of our being to God. We--we should really serve God. I believe that He has blessed us with the direct answer to Scripture. As Brother Pearry gave it a few moments ago, that we--we are--we're at that time. We're not blind; we--we--we see that we're here; we--we've arrived.
E-4 І ми також можемо озирнутися та побачити те, як людський розум покидає людей. Що, ми—ми не зможемо залишатись занадто довго, ми будемо в цілком безумному становищі, ввесь світ буде таким. Розумієте? Отже, ми—ми вже при кінці часу.E-4 And we also can look around and see that the way that the human mind is leaving the people. That we--we can't stay too much longer, we'd be in a complete insane institution; the whole world would be. See? So we--we're at the end time.
E-5 І ось, як Брат Перрі закінчував тут, бачачи, що ці речі є правдивими, бачимо, що вони правдиві, вони не є вигадками. Вони не є лише чимось таким, що ми уявляємо собі. Вони є чимось таким, що просто викладено нам через Слово Боже та привселюдно виявлено перед нами, щоб ми знали, що ми вже тут. Ми—ми зараз не знаємо, як довго ще, бо знову ми повертаємося до годинника, ви розумієте, дізнатися, котра вже година. Але ми… ми знаємо, ми—ми зараз тут, ми в цьому часі. Чи Божий це час, я уявляв би…E-5 Now, as Brother Pearry ended up there, seeing these things are true, see if they are true, they're not myth. They're not just something that we imagine; they're something that's been directly given to us by the Word of God and manifested publicly before us, that we know we are here. We--we don't know how long now, because again we come back to a watch (You see?), what time it is. But we are--we know we--we're here, we're at the time. Whether God's time, I'd imagine...
E-6 Хтось одного разу виклав невеличкий аналіз, що сказав, що якщо Бог затримувався з ним згідно… якщо Він повинен був призначити час, одна—одна тисяча років — це лише один день. Тому якщо людина прожила сімдесят років, за Божим часом це лише декілька хвилин. Розумієте? Ну що ж, і сказав, якби сорок років, це навіть не займе часу, Він ледве встигне моргнути Своїм оком. Розумієте? Розумієте, як це швидко, все це, якби це був призначений час; котрого в Нього нема. Тому що Він просто є Вічний.E-6 Someone give a little analysis one time that said that if God put up with him according... If He was to allot time, one--one thousand years is just one day. So if a man lives seventy years old, it'd just be a few minutes of God's time. See? Well, it's said to be forty years, that wouldn't even mean time hardly He could bat His eye. See? See, just that's how quick it is, the whole thing, if--if it be 'lotted time; which, He doesn't have any time. So He just is eternal.
E-7 Я думаю, це була Сара тоді… або, ні, Йосип, якось увечері, сказав мені та Братові Перрі, сказав: “Татку, де, коли саме Бог зійшов на сцену? Звідки Він прийшов?” Розумієте? “В Нього мав бути якийсь початок, хіба не так із Ним? Хіба Він не повинен був мати початок?”E-7 I believe it was Sarah back there, or little Joseph the other night, said to me and Brother Pearry; he said, "Daddy, where, when did God come on the scene? Where did He come from?" See? "He had to have a beginning, didn't He? Didn't He have to start?"
E-8 Я відповів: “Ні. Все, що мало початок, має кінець, але те, що не мало початку, не має й кінця.” Але, звичайно, йому десять років, це було начебто чимось—чимось дійсно вражаючим для нього. Розумієте? І як він може прийняти це, знаючи, що щось не мало початку? Не тільки для нього, так само й для мене. Так, бачите, це справді занадто велика доза для мене, яким саме чином це колись розпочиналося.E-8 I said, "No. Anything that has a beginning has an end, but it's that which had not a beginning has no end." Of course, he's ten years old; that was kind of a--a real mouthful for him. See? And how could he receive that, knowing that something never did begin? Not only to him, it is to me. See? All of us (You see?), it--it's a great big dose for me, how did it ever begin.
E-9 Отож, ми готуємося тут до проведення чогось такого, що дійсно є священним.E-9 Now, we're fixing to observe something here that's really sacred.
E-10 Декілька днів тому мене було запрошено до одного дуже приємного джентльмена-Християнина, який—який ніколи не приймав цього, і йому було відомо, що ми приймаємо причастя буквально. Вони приймають те, що самі називають “духовне причастя.” І до тих пір, поки це спілкування, я сказав би, що це правильно, оскільки спілкуватися означає “розмовляти з кимось,” розумієте. І цей брат виклав мені це місце Писання, сказав: “Брате Брангаме, чи не думаєш ти тепер… ”E-10 I was called on a few days ago, to some very fine Christian gentlemen that--that's never had this, and he understood that we taken communion literally. They take it what they call "spiritual communion." And which, as far as communion, I'd say all right, 'cause "communicate" is "to talk to." See? And the brother give me this Scripture, said, "Brother Branham, don't you think now..."
E-11 Отже, причина, чому я говорю це… Чи все гаразд, Брате Перрі? [Брат Перрі Ґрін відповідає: “Звичайно.”—Ред.] Розумієте, ця причина, чому я говорю це, так це тому, щоб ви розуміли, що ви чините. Ви не… якщо ви наосліп встряваєте кудись, ви не знаєте, де ви, щ? ви чините. У вас навіть нема довіри, якщо ви не знаєте, щ? ви чините. Але ви маєте розуміти, щ? ви чините і чому ви чините це.E-11 Now, reason I'm saying this... It's all right, Brother Pearry? [Brother Pearry Green answers, "Sure."--Ed.] See, that reason I'm saying this, so that you would understand what you're doing. You don't... If you walk into anything blindly, you don't know where--what you're doing. You can't have even confidence if you don't know what you're doing. But you must understand what you are doing and why you're doing it.
E-12 Він промовив: “Тоді, якщо ми приймаємо Слово Боже, чи не є це тим, що ми приймаємо й Бога?”E-12 He said, "Now, if we take the Word of God, isn't that God that we're taking?"
E-13 Я відповів: “Це справді так, добродію, це правда. Але ми читаємо тут, що вони дійсно… Павло навчав прийманню буквальної Господньої вечері. ‘Це чиніть на спомин про Мене,’ — сказав Ісус. — ‘Кожного разу, як ви прийматимете це на Мій спомин, ви смерть Господню звіщаєте, аж поки Він прийде.’” Розумієте? Отож, ми повинні приймати це.E-13 I said, "Exactly right, sir; it's true. But we read here that they actually... Paul taught taking the literal Lord's supper. 'This do in remembrance of Me,' said Jesus. 'As oft as you take it in remembrance of Me, you show forth the Lord's death till He comes.'" See? Now, we are to take it.
E-14 Ми розуміємо, що Святий Павло, котрий настановив це в Церкві, бувши пророком Нового Заповіту. Петро, Яків, Іван, всі з них, вони записували (так, Матвій, Марко, Лука) те, що Ісус робив, як літописці. Але Павло впорядковував це, він був—він був пророком Нового Заповіту. Так само як Мойсей подався у пустелю, щоб прийняти надхнення, щоб написати п’ять Книг… перші п’ять Книг Біблії, і ось, Павло теж пішов до пустелі та прийняв надхнення від Бога, щоб впорядкувати Церкву Нового Заповіту та впорядкувати Її у прообразі зі Старим.E-14 We understand that Saint Paul, who ordained it in the church, being the prophet of the New Testament... Peter, James, John, all of them, they wrote (why, Matthew, Mark, Luke) what Jesus did, as scribes. But Paul set the thing in order; he was the--he was the prophet of the New Testament. Just as Moses went into the wilderness to receive the inspiration to write the--the five Books of--of the first five Books of the Bible, why, Paul also went into the desert and received inspiration from God to set the New Testament church in order and type it with the Old.
E-15 Ще тоді, у них там було жертовне ягня, що Ізраїль додержувався цього як пам’ятки. Це було дійсно застосоване одного разу, при виході з Єгипту. Але потім вони додержувалися цього як пам’ятки постійно впродовж цього періоду. І ось, “якщо закон, бувши тінню речей, що надходять,” ви розумієте.E-15 Under there they had the sacrificial lamb, that Israel kept that for a memorial. It was actually used one time, coming out of Egypt. But then they kept that as a memorial all down through the age.
E-16 Отож, я твердо вірю, що причастя (те, що ми називаємо “причастям” тепер) — це… це “Господня вечеря.”E-16 Well, if the law being a shadow of things to come... You see?
Now, I do believe that communion (or what we call "communion," now) is to--is the Lord's supper.
E-17 Тепер, у нас є лише три фізичні Божественні настанови, які залишено нам: одна з них, це—це причастя; обмивання ніг; водне хрищення. Лише три таких речі. Це є досконалість, в трьох, розумієте. І в нас є лише оці три настанови. Ми усвідомлюємо, що це було тим питанням, яке було викладене Святим Павлом у Новому Заповіті.E-17 Now, we only have three physical Divine orders left to us: one of them is--is communion, feet-washing, water baptism. That's the only three things. That's the perfection of the three. See? And that's the only three orders we have. We realize that that was the issue given by Saint Paul in the New Testament.
E-18 І ось, якщо ми скажемо: “Причастя має бути лише прийняттям Слова,” — я не вірю, що хтось має право приймати Господню вечерю, доки він не прийняв до свого серця Господнього Слова. Розумієте? Тому що я збираюся… через декілька хвилин я дещо читатиму вам, і ви зрозумієте. Ось тому, прийміть до уваги. В такому разі, тоді навіщо б ми—ми б…E-18 Now, if we would say "the communion should just be taking the Word," I don't believe anyone has a right to take the Lord's supper until he's taken the--the Word of the Lord into his heart. See? Because I'm going... I'll read something for you in a few moments and you'll see. Now, notice. Then why then would we--we would...
E-19 Виходячи з цього, ми можемо цілковито визнати правоту Армії Спасіння. Вони не вірять в ніяке водне хрищення, кажуть: “Нам це не потрібно.” Тому, якщо нам не потрібне водне хрищення, навіщо ж тоді ми христилися? Кажуть: “Вода не може вас спасти, це Кров спасає вас.”E-19 On the same basis we could absolutely justify the Salvation Army. They do not believe in any form of water baptism, said, "We don't need it." Now, if we don't need water baptism, why are we baptized? Said, "The water can't save you; the Blood saves you."
E-20 Я погоджуся з цим. Це—це справді так, Кров спасає вас, не вода. Але ми повинні прийняти цю воду як зовнішний знак того, що було виконано внутрішню роботу благодаті. Розумієте? Так само в нас має бути стосовно причастя!E-20 I'll agree with that. That--that's right, the Blood saves you, not the water. But we must take the water as a outward emotion that an inwardly work of grace has been done. See? So must we on communion.
E-21 Коли ми прийняли Господа, нашу Жертву, в нас, як сутність духовного Народження, до себе, та Його Тіло, ми живемо Ним через Слово, ми також повинні символічно виразити це, тому що це є заповідь. “Покайтеся, кожен з вас, і охристіться в Ім’я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів.”E-21 When we have taken the Lord, our Sacrifice, into us, as a matter of spiritual birth into us, and His Body, we live by Him by the Word; we also should symbolize it because it's a commandment. "Repent, every one of you and be baptized in the Name of Jesus Christ for the remission of your sins."
E-22 Павло сказав: “Я прийняв від Господа те, що й вам я передав, ‘Що Господь Ісус тієї ночі, якої виданий був, узяв хліб, та переломив і роздав учням, та—та й сказав: “Прийміть та споживайте, це чиніть на спомин про Мене.” Бо кожного разу, як ви їстимете цей хліб, ви смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде.’” Тепер ми побачили це, в цьому, в них були люди, що приходили та й…E-22 Paul said, "I have received of the Lord that which I also delivered unto you, That the Lord Jesus the same night in which He was betrayed took bread, and brake it and give it to the disciples, and--and said, Take and eat, this do in remembrance of Me. For as often as you take this bread, you show forth His death till He comes." Now, we find out that, in that, they had people who come and...
E-23 Цей шановний брат, дуже приємний брат, він прийшов і він сказав: “Я ніколи—я ніколи не приймав цього, Брате Брангаме, я не розумію, що це таке.” Сказав: “Мене було навчено по-іншому.”E-23 This precious brother, a very dear brother, he came and he said, "I never--I never did take it, Brother Branham; I don't understand what it is." Said, "I've been taught the other side."
E-24 Я промовив: “Але ж пам’ятайте, ми визнаватимемо, що Святий Павло настановив це в порядку в ранній Християнській Церкві. Вони ходили від церкви… від хати до хати, ломлячи хліб у єдності серця, і таке інше. Отже, — я сказав, — він настановив це в Церкві. Галатам 1:8, він сказав: ‘Якби ангол з неба зійшов та говорив щось інше, нехай буде проклятий,’ — ви розумієте, розумієте, це була та ж сама людина, що наказала їм переохриститися знову, з Іванового хрищення, бути охрищеними в Ім’я Ісуса Христа.”E-24 I said, "But remember, we will admit that Saint Paul set it in order in the early Christian church. They went from church--from house to house, broke the bread with singleness of heart, and so forth. Now," I said, "he did put it in the church. Galatians 1:8, he said, 'If a angel from heaven comes and says anything else, let it be accursed,' (You see, see?) the same one that had them to be rebaptized again from the baptism of John, to be baptized in the Name of Jesus Christ."
E-25 Ви розумієте, існують три речі, які ми повинні—три речі, які ми повинні виконувати як символи: Господня вечеря, обмивання ніг, водне хрищення. Бачите? Тут є…E-25 You see, there are three things that we must--three things that we must do as symbols: Lord's supper, feet-washing, water baptism. See? There's...
E-26 Ви скажете: “Гаразд, це… ” Так ось, Армія Спасіння бере це з того випадку: “Вмираючий злодій, коли він помирав, хоч він не був охрищений, Ісус сказав, що він попаде на Небеса.” Це цілковита правда. Це справді так. Але, ви розумієте, він—він—він познайомився з Ісусом тільки саме там, в ту годину, коли він помирав. Розумієте? В нього був лише цей—лише цей сприятливий випадок. Він—він був злодієм, він був вигнанцем, він вже втрачав свідомість. І він, як тільки він побачив це Світло, він розпізнав Це — “Господи, згадай мене!” Та Ісус… Це було саме так.E-26 You say, "Well, the..." Now, the Salvation Army takes it from the point, the dying thief, when he died, he wasn't baptized yet, Jesus said he would be in heaven. That's exactly the truth. That's exact. But, you see, he--he--he only recognized Jesus right there in the hour he was dying. See? That's the only--that's the only opportunity he had. He--he was a thief; he was away; he was out. And he, as soon as he seen that Light, he recognized It, "Lord, remember me." And Jesus... That was true.
E-27 Але щодо вас та мене, котрі знають, що ми повинні охриститися, і відкидають виконання цього, в такому разі це буде поміж вами та Богом. Так само й щодо причастя!E-27 But to you and I who know that we should be baptized, and refuse to do it, then that'll be between you and God: same thing in communion.
E-28 Отож, коли ми приймаємо це причастя, це не є лише сказати: “Я прийду сюди та з’їм трошки хліба, і я віритиму, що я Християнин.” Але, якщо ви помітили, Біблія сказала: “Той, хто їсть та п’є негідно, буде винний проти Крові та Тіла Господнього.” Бачите? Ви маєте жити життям, яке—яке… перед людьми, яке… і перед Богом і людьми, яке виявляє, що ви—що ви є щирими.E-28 Now, when we take this communion, it isn't just the thing say, "I'm coming up here and going to eat some bread, and I'll believe I'm a Christian." But, if you notice, the Bible said, "He that eateth and drinketh unworthily shall be guilty of the Blood and the Body of the Lord." See? You've got to live a life that--that--before the people, that--and before God and the people, that shows that you are--that you are sincere.
E-29 Добре, тепер іще одну хвилинку. Ось що, у Старому Заповіті, коли це жертвоприношення було поставлене як—як закон або настанова. І так само водне хрищення є настановою; так само обмивання ніг є настановою; так само й Господня вечеря є настановою. “Блаженний той, хто виконує всі Його настанови, додержує всі Його статути, всі Його заповіді, щоб він мав право ввійти до Дерева Життя.”E-29 Now, just a moment longer. Now, in the Old Testament when the sacrifice was made a--a statute or an ordinance... And so is water baptism an ordinance; so is feet-washing a ordinance; so is the Lord's supper an ordinance. "Blessed is he that does all of His ordinance, keeps all of His statutes, all of His commandments, that he might have a right to enter into the Tree of Life."
E-30 І ось, зауважте у цьому тепер, що у цій першій, коли це була перша настанова Божа, щоб принести жертву до церкви, та до храму та до вівтаря, та принести ваш дар, та—та за ваші гріхи, жертвоприношення ягняти. Ось, я можу якраз уявити собі, бачачи якогось юдейського брата, що крокував по дорозі, знаючи, що він був винний, і він підходить до вівтаря; або приносить своє відгодоване теля або вола, або що там в нього було, або барана, ягня, щось таке. Він приносив це саме таким чином, настільки цілковито щиро, наскільки він міг, він йшов туди, додержуючись Божої настанови настільки щиро, наскільки він міг.E-30 Now, notice in this now, that in that first, when it was first an ordinance of God to bring a sacrifice to the church, and to the temple, and the altar, and offer your gift, and--and for your sins, the sacrifice of a lamb, well, I can just imagine seeing some Jewish brother coming down the road, knowing that he was guilty. And he goes to the altar, or brings his fat ox or a bullock, or whatever he had, or a ram, lamb, something. He brought it down the road just as sincere as he could come; he walked up there, keeping God's ordinance just as sincerely as he could.
E-31 Потім він клав свої руки на нього, визнаючи свої гріхи, і священик перекладав це (його гріхи) на ягня, і перерізалося горло цього ягняти, і—і потім помирало за нього. В той час, коли воно лежало там, маленьке ягня, агонізуючи та стікаючи кров’ю, його руки були повністю в крові, і вона розбризкувалася навколо нього, (маленьке ягня кричить, помираючи), він усвідомлював, що він нагрішив, і щось мало прийняти смерть замість нього. Ось тому, він приносив цю смерть ягняти замість своєї смерті. Бачите, ягня вмирало замість нього. Ось тоді людина виконувала це з щирістю, в глибині свого серця.E-31 Then he laid his hands upon it, confessing his sins, and the priest placing this (his sins) upon the lamb, and the lamb's throat was cut, and--and then died for him. As he laid there, the little lamb kicking and bleeding, his hands being full of blood, and it flying all over him, (the little lamb bleating, dying), he would realize that he had sinned and something had to die in his place. Therefore, he was offering this lamb's death for his death. See? The lamb died in his place. Then the man done it with sincerity, with deepness of his heart.
E-32 Врешті-решт, це робилося знову й знову, це виконувалося багато разів, аж поки, врешті-решт, це перетворилося в традицію. Божа заповідь перетворилася для людей на традицію. І потім він підходив туди — “Гаразд, давайте поглянемо, ось сьогодні тут оце, мабуть, мені краще піти туди. Так, краще я принесу у жертву вола.” Він іде туди — “Ну що ж, Господи, ось мій віл.” Розумієте, там нема ніякої щирості, нема усвідомлення всього того.E-32 Finally, over and over it went again, over and over it kept going until finally it become a tradition. The commandment of God became a tradition to the people. And then here he come down, "Well, let's see, this is so-and-so today, maybe I'd better go down. Yeah, I better offer a--a bullock." He went down, "Well, Lord, here's my bullock." See, there's no sincerity in it; there's no understanding to it.
E-33 Так, нам не хотілося б приймати причастя схожим чином. Це те саме, якби ми приступали до Господнього столу.E-33 Now, we don't want to take communion like that. That's the same thing as we come to the Lord's table.
E-34 Ісая 35… чи ні, я вельми перепрошую, Ісая 60… Дозвольте мені взяти це знову. Я—я—я думаю, що це Ісая 28, саме там ми знаходимо це. Я цілком упевнений, що це справді той розділ. Він сказав: “Заповідь має бути на заповідь; правило на правило на правило; трошки тут, трошки там. Міцно тримайтеся за те, що добре. Заїкуватими вустами та іншими мовами промовлятиму Я цьому народові. І це є той Спочинок.”E-34 Isaiah 35... No, I beg your pardon, Isaiah 60... Let me take that back. I--I--I believe it's Isaiah 28, is where we find this. I'm pretty sure that's the right chapter. He said, "Precept must be upon precept; and line upon line upon line; here a little, there a little. Hold fast to that what's good. With stammering lips and other tongues will I speak to this people. And this is the Rest."
E-35 Він промовив: “Всі столи Господні стали наповнені блювотою. Кого ж зможу Я навчити Науці? Ког? Я зможу привести до розуміння?” Розумієте? Я думаю, що це було саме те місце Писання, Ісая 28. “Ког? Я зможу привести до розуміння Науки?” Бачите — “столи.”E-35 He said, "All the tables of the Lord has become full of vomit. Who can I teach doctrine? Who can I make to understand?" See? I think that was the right Scripture, Isaiah 28. "Who can I make understand doctrine? (See?) The tables..."
E-36 Отож, ми виявили сьогодні, що ця велична річ, яку ми вирішили робити цього вечора, на спомин Його смерті та Його Тіла, про яке ми віримо, що ми споживаємо кожного дня, або, тільки-но спожили, коли наш брат проповідував нам. Приймаючи Боже Слово, ми віримо Йому всім нашим серцем. Ми бачимо Його проявленим; ми бачимо Його викладеним до нас; ми бачимо Його підтвердженим; ми відчуваємо Його в наших життях. І ми повинні підходити до цього з глибоким усвідомленням того, що ми робимо, не просто тому, що так заведено.E-36 Now, we find out today that this great thing that we're fixing to do tonight in commemoration of His death and His Body that we believe that we eat daily, or, just got through eating as our brother preached to us... Taking the Word of God, we believe It with all of our heart. We see It manifested; we see It given to us; we see It vindicated; we feel It in our lives. And we must come to this with a deep conscience of what we're doing, not just because it's an order.
E-37 Ви йдете до церкви, і часто роздають якесь черстве содове печиво або щось таке, ламають це, білий хліб або—або щось таке, і—і ламають це; і люди, які палять, пиячать та все таке інше, вони приходять і приймають Господню вечерю лише тому що вони є членами цієї церкви. Так, це мерзота перед Богом!E-37 You go in a church, and many times they give out an old soda cracker or some kind of a--a something, break it up, and light bread, or--or something, and--and break it up; and people who smoke, drink, everything else, because they're a member of the church they come and take the Lord's supper. Well, that's filthiness before God.
E-38 Навіть оте жертвоприношення, промовив: “Ваші свята та ваші жертвоприношення перетворилися на сморід в Моїх ніздрях.” Незважаючи на те, що Він заповів їм приносити ту жертву. Але те, як вони чинили це, це перетворилося на сморід, смерділо в Його носі (Його ніздрях), те ж саме жертвоприношення, яке Він настановив.E-38 Even the sacrifice, said, "Your holy days and your sacrifice become a stench in My nose." Yet He ordained them to make that sacrifice. But the way they treated it, it become a stench, stink in His nose (His nostrils), the very sacrifice that He ordained...?...
E-39 Саме ось таким чином ми беремо Боже Слово, дуже багато Християн (так званих) сьогодні чинять так. Ми підіймаємося тут і навчаємо цьому Слову, та й кажемо: “Ісус Христос не є той самий вчора, сьогодні та навіки,” — і навчаємо тим речам, про які Він обіцяв нам, що Він буде шанувати, та кажемо: “О-о, ну що ж, це було для чогось іншого,” — наші урочисті богослужіння стали лише гидотою в Його носі. Він не прийме цього, жодним чином. Ось у чому справа, через наші традиційні звички!E-39 That's the way we take the Word of God; too many Christians today (so-called) does that. We stand up here and teach this Word, and say, "Jesus Christ isn't the same yesterday, today, and forever," and teach the things that He promised us that He would honor, and say, "Oh, well, that was for something else," our Sodom worships has become a stink in His nose. He will not receive it, by no means. That's the reason, by our traditional habits...
E-40 Ви не приймаєте Господню вечерю за традицією. Ви приймаєте це тому що любов Божа перебуває у вашому серці, у додержанні Божих заповідей. Розумієте, ось для чого ви приймаєте це.E-40 You don't take the Lord's supper by a tradition. You take it because it's the love of God in your heart, in keeping the commandments of God. See? That's what you take it for.
E-41 Тому якщо ви не приймаєте це з усією щирістю, лише як традицію — “Ну що ж, наша церква проводить причастя кожної неділі, або один раз на місяць, або двічі на рік,” — і ви йдете туди, кажете: “Добре, ось моя черга,” — і—і потім приймаєте причастя, ох, це огидне Богові! Розумієте, це лише традиція.E-41 So if you don't take it in sincerity, just it's a tradition, "Well, our church observes communion once every Sunday, or once every month, or twice a year," and you go up, say, "Well, it's my time," and--and then take the communion, why, it's a stink to God. See? That's just a tradition.
E-42 Так само й щодо чогось іншого, ви—ви маєте бути щирими. Бог бажає глибин вашого серця. Пам’ятайте, той Бог, що привів вас сюди на землю, є Тим же самим, котрому ви служите. Розумієте?E-42 Even like anything else, you--you've got to be sincere. God wants the depths of your heart. You remember, the very God that brought you here on earth is the One you're serving. See?
E-43 Ви чините це тому що Він наказав так чинити, тому що це Його настанова. В такому разі ми бажаємо підходити з глибиною щирості, знаючи це за Божою благодаттю, за якою нас було спасено. І ми—ми любимо Його і ми відчуваємо Його Присутність, і ми—ми бачимо, що Воно змінює наші життя. Всю нашу—нашу сутність змінено. Ми—ми—ми вже інші люди. Ми вже не живемо так, як жили раніш, ми не думаємо так, як думали раніш.E-43 You're doing this because He said so, because it's His order. Then we want to come up with deepness and sincerity, knowing that by God's grace that we have been saved. And we--we love Him and we feel His Presence, and we--we see It change our lives. Our--our whole being is changed. We--we--we're different people. We don't live like we used to; we don't think like we used to.
E-44 Подібно як в оцій ось Книзі, і цей момент, коли ми говорили про те, що дві Книги складають Одну, Книгу Життя. Перша Книга життя ввійшла в дію, коли вас було народжено, то було ваше звичайне народження. Розумієте? Але потім, одного разу, колись там давно, там лежала невеличка зернина Життя, як я пояснював деяким молодим сестрам сьогодні в цьому будинку після обіду. Розумієте, є невеличке зернятко Життя, яке лежить там, про яке ви дивуєтесь: “Звідки Воно взялося? Що—що це за дивні речі?”E-44 Like in the book here, and the spot there we was talking about the--the two Books being one, the Book of Life. The first Book of life coming up, was when you were born, that was your natural birth. See? But then one time, way back down in there, there was a little grain of Life as I've explained to some of the young sisters at the house this afternoon. See, there's a little grain of Life laying there which you'd wonder, "Where did It come from? What--what these strange things?"
E-45 Я говорив це, маючи на увазі себе, подібно як ви говорили: “Вілліам Брангам, авжеж, сорок років тому, Вілліам Брангам не є такий самий цього вечора.” Якби хтось би там сказав: “Вілліам Брангам, він був завзятим пройдисвітом,” — розумієте, з тієї причини, що мене було народжено від Чарльза та Елли Брангамів. За їхньою сутністю я був грішником, я прийшов у цей світ, брехуном, і всі звички цього світу перебували просто у мені. Але ось там в глибині перебувала також іще одна Сутність, розумієте, передбачена, існуюча там завдяки Богові. В тому самому тілі, розумієте, дві сутності всередині.E-45 I was saying this, taking for myself, like you was going to say, "William Branham, well, forty years ago, the William Branham, this and the same one tonight." And somebody back there would say, "We're, very... He was a rank rascal." See? Because I was born of Charles and Ella Branham. In their nature I was a sinner; I came to the world, a liar, and all the habits of the world laid right in me. But down in there too, was another nature present (See?), predestinated, was in there by God. In this same body (See?) two natures in there.
E-46 Авжеж, я догоджав лише одній. Підростаючи, я агукав собі як малятко: “Та-то.” Перш за все, я став брехуном, став всім іншим, чим є грішник, бо мене було виховано саме таким чином. Але ось там всередині ввесь час перебувала дрібнинка Життя.E-46 Well, I only catered to one. As it growed, I gooed as a baby, "Da-da." First thing you know, I become a liar, become everything else that's a sinner, because I raised up that way. But down in there was a little speck of Life all the time.
E-47 Я пригадував, як, бувши маленьким хлопчиком… (я сподіваюся, що не затримаю вас надовго. Але, знаючи… ) Сидячи там у… на—на березі річки, і я сидів там вночі та озирався навколо. Татко і мама, вони нині відійшли до свого спочинку. І за їхніх часів, коли вони були грішниками, в наших домах не було ніякого Християнства взагалі. І, о-о, просто жах, пиятики, та гулянки, та сварки; мене вивертало від цього, я брав свій—свій ліхтарик та свого собаку та прямував до лісу, щоб залишитися на всю ніч. Зимою ж мені доводилося полювати, аж поки та гулянка закінчувалася, можливо, аж до сходу сонця поранку. Діставшися додому, можливо, ще не закінчилося, я залізав на горище хліву та й спав собі, очікуючи світанку.E-47 I used to remember as a little boy... (I hope I'm not holding you too long. But knowing...) Setting out in the--on--on the creek bank, and I'd set there and look around at nighttime. Pop and mom, they're gone on now to their rest. And them days they were sinners; there was no Christianity in our homes at all. And, oh, my, drinking, and parties, and carrying on; it made me sick. I'd take my--my lantern and my dog and go to the woods to stay all night. In the wintertime I'd hunt till the party was over, maybe daylight in the morning. Come home, wouldn't be over, I've laid on top of a shed and sleep, waiting for daylight to break.
E-48 Потім я думав про те, як багато разів, потім гуляючи там собі влітку, брав свої кілки та встромляв їх, щоб трошки захиститися від вітру, якщо там дощило; лежав там, кілки були у воді, рибалячи собі; мій старий хитрий пес лежав там. Я говорив: “Дивись-но. Ти знаєш, минулої зими я однієї ночі зупинявся просто тут, я розпалив тут вогнище, коли чекав на свого старого собаку біля дерева, і в мене тут палало вогнище. Земля промерзла на п’ять дюймів вглиб. Але, маленька квітка, звідки ти взялася?” Розумієте? “Авжеж, і звідки ж ти взялася? Хто прийшов сюди та насадив тебе? І з якої теплиці тебе сюди принесено? Або—або що ж все-таки, звідки ти взялася?” Розумієте? Ця маленька квіточка, я казав: “О-о, це промерзло і все інше, і я розпалив вогнище зверху. Крім впливу морозу, тут був також і вплив вогню просто на цій старій колоді, де я спалив тебе. І все ж таки ось ти є, і ти жива. Звідки ж ти виросла?”E-48 Then I'd think of how that times, then being out there in the summertime, get my sticks and put them down for a little windbreak, where if it rained; lay there and have the poles sticking in the water, fishing; my old coon dog laying there, I'd say, "Looky here. You know, last winter I camped right here one night; I built a fire right here when I was waiting for my old dog here to tree, and I had a fire here. It was froze five inches deep in the ground. That little flower, where did you come from? See? Where--where--where'd you come from? Who come out here and planted you? And what hothouse did they bring you out of? Or--or what about it, where'd you come from?" See? That little flower, I'd say, "Why, it was froze, and everything, and I built a fire on top here. Besides the freezing element, there was a heat element laying here on a big old log where I burned here. And yet here you are; you're alive. Where'd you come from?"
E-49 Що це було? Там був іще один Вілліам Брангам. Розумієте? Маленька дрібнинка Вічного Життя просто там, з тих—тих—тих Божих генів, Слово Боже, що було вміщено туди. Кожен з вас може пригадати щось схоже. Бачите, Воно діяло.E-49 What was it? There was another William Branham. See? A little spot of Eternal Life down there, from the--the--the genes of God, the Word of God that was placed in there. Each one of you can think of similar things. See? It was working.
E-50 Потім я поглянув на дерева, та подумав: “Листочки, я бачив, як ви опали минулого року, і чому ж ви знову там? Звідки ви взялися? Що зростило вас?” Бачите, Це було те Вічне Життя, яке діяло в тому тілі.E-50 Then I looked up to the trees and I'd think, "Leaf, I seen you fall off last year, and what are you back there again? Where'd you come from? What brought you here?" See? It was that Eternal Life working in the body.
E-51 І ось, потім одного дня, як я йшов собі, пролунав той Голос: “Ніколи не пали, не пий, і все інше.” І ці юнаки та всі інші постаршали. Розумієте, там було Щось таке, що рухало.E-51 Now, then one day as I walked on, that Voice talking, "Don't never smoke, drink, so forth." And the young fellows and all, I got older. See, there was Something moving.
E-52 Але все ж таки раптом я подивився вгору і я промовив: “Я не син Чарльза та Елли Брангамів. Там Щось кличе.” Подібно як мій маленький орел: “Я не курчатко. Десь там, нагорі, Щось таке існує. О Величний Єгово, Хто б Ти не був, відкрийся! Я хочу додому. Там, Щось у мені, кличе.”E-52 But yet all at once I looked up, and I said, "I'm not the son of Charles and Ella Branham. There's Something calling." Like my little eagle, "I'm not a chicken. There's Something up yonder, somewhere. O great Jehovah, Whoever You are, open it up. I want to come home. There's Something in me, calling."
E-53 Потім мене було народжено заново. Це невеличке Життя, що лежало там, життя води пролилося на Нього, потім Воно почало проростати. Отже, це старе життя було прощене, вкинуто до Божого моря повного прощення, щоб більш ніколи вже не бути згаданим проти мене. Розумієте? Тепер ми стоїмо виправдані (так, наче б ми ніколи не грішили) в Присутності Божій.E-53 Then I was borned again. That little Life was laying there; the life of water was poured upon It, then It begin to grow. Now, that old life was forgiven, put in the sea of God's forgetfulness, to never be remembered against me no more. See? Now, we stand justified, as though we never had sinned in the Presence of God.
E-54 В такому разі, коли ми приступаємо до Господнього столу, ми повинні підходити у побожності, любові та повазі, щодо “Дивіться, де б ми були, якби це не трапилося з Ним.” Розумієте? Дивіться, де ж це було б…E-54 Then when we come to the Lord's table, we must come in reverence, love and respect, of look where we would have been if it hadn't been for Him. See? Look where it would've...
E-55 Тому то, Павло, я думаю, говорячи це: “Ось тому, коли ви сходитесь на поживу, чекайте один на одного.” Це, іншими словами, просто зачекати декілька хвилин, молячися, перевіряючи самого себе. І якщо тобі відомо, що якийсь брат, присутній там, начебто вчинив щось негарне, або щось таке, ти молись і за нього також. Розумієте? Розумієте — “чекайте один на одного,” зачекайте лише хвилинку, моліться. Якщо там є якісь почуття поміж вами, або щось таке, не—не робіть цього—не робіть цього, перш ідіть і виправте це. Розумієте? Перш негайно виправте свою стежку, бо вони бажають підходити сюди настільки чистими, наскільки нам можливо, і наші думки один про одного та до Бога, та до кожного, і потім ми збираємося у спілкуванні навколо столу Господнього. Розумієте?E-55 Therefore, Paul, I think, in saying this, "Wherefore, when ye come together to eat, tarry one for the other." That is, other words, just wait a few minutes, pray, check yourself out. And if you know a brother is in there, just about to do something that's wrong, or something, and you pray for him too. See? See, "tarry one the other," wait just a minute, pray. If there's any feelings between you or something, don't--don't do it--don't do it; go make that right first. See? Go straighten that up first, because we want to come here just as pure as we can be, and our thoughts of one another and to God, and to each other, and then we come in fellowship around the table of the Lord. See?
E-56 І ми робимо це тому що ми віддаємо подяку Йому, та посеред один одного. Споживаючи цей хліб поміж один одного, п’ючи це вино поміж один одного, як Його Кров та Його Тіло.E-56 And we do this because that we are giving thanks to Him and among one another, eating the bread between each other, drinking the wine between each other, as His Blood and His Flesh.
E-57 “Якщо ви не споживатимете Тіла Сина людського і не питимете Крови Його, то в собі ви не будете мати Життя.” Розумієте? Ви розумієте, це те, що сказала Біблія. Якщо ви не робитимете цього, то ніякого Життя. Ви бачите? В такому разі ви, більш або менш, виявляєте, що ви соромитеся ототожнити себе як Християнина, через те життя, яким ви живете. І тоді це є дійсно виявлення всього. Тоді якщо ви не робите цього, в вас нема Життя. Якщо ж ви робите це негідним чином, ви винні проти Тіла Господнього.E-57 "Except you eat the Flesh of the Son of man and drink His Blood, you have no Life in you." See? You see, that's what the Bible said. Except you do it, there's no Life. You see? You are then, more or less, showing you are ashamed to identify yourself as a Christian, because of the life that you live. And then this is the really the showdown. Then if you don't do it, you have no Life. If you do do it unworthily, you're guilty of the body of the Lord.
E-58 Так само й щодо водного хрищення. Якщо ми говоримо: “Ми віримо в Ісуса Христа, Він спас нас від гріха, і нас охрищено в Ім’я Ісуса Христа,” — і ось, ми приносимо—ми приносимо Йому ганьбу, ми робимо те, що неправильне, і ми—ми повинні будемо розплачуватися за це. І ще одне, коли ми робимо це, ми намагаємося визнавати одне, а чинимо зовсім інше.E-58 Same thing in water baptism. If we say, "We believe on Jesus Christ; He saved us from sin, and we're baptized in the Name of Jesus Christ," why, we bring--we bring disgrace to Him. We do the things that's wrong and we--we'll have to pay for that. And another thing, that when we do that, we are trying to profess one thing and do another.
E-59 Ось у чому всі наші сьогоднішні негаразди. Що я думаю… я говорю “наші,” мої, і ц?ркви, якій Господь Бог дозволив мені проповідувати у ці останні години, про які ми віримо, що ми вже при закінченні часу. Ми віримо, що Бог виклав нам Послання. Воно встановлено Богом, Воно доведено Богом, Воно виявлено як Боже. Тепер ми маємо підходити до Нього з побожністю та з любов’ю та з—з чистістю серця, розуму та душі.E-59 That's the trouble of us today. What I think... I'm saying "us," me, and the church that the Lord God has let me speak to in these last hours, that we believe we're in the closing time. We believe that God has give us a Message. It's been ordained of God; It's been proven of God; It's been showed of God. Now, we must come to Him with reverence and with love, and with--with purity of heart and mind and soul.
E-60 Вам відомо, що вже скоро настане година, коли—коли просто посеред нас буде… Дух Святий проголошуватиме подібно до того, як Він робив це з Ананією та Сапфірою. Пам’ятайте, розумієте, ця година вже настає. Бачите? І ми… Ось, ви лише пам’ятайте це, розумієте, що Бог має перебувати серед Свого народу. Це саме те, що Він бажає робити тепер.E-60 You know, the hour will soon arise when--when right among us will be--the Holy Spirit will speak out like It did in Ananias and Sapphira...?... See, that hour is arriving. See? And we are... Now, you just remember that (See?) that God is going to dwell among His people. That's what He wants to do now.
E-61 Ми можемо так прийняти Послання, як-от наприклад… Якби я був юнаком і—і шукав собі дружину, і я спромігся б знайти дружину, я сказав: “Вона є сама досконалість. Вона Християнка. Вона дійсно леді. Вона є саме тією, кому я довіряюсь.” Несуттєво, наскільки довіряю, наскільки я вважаю її хорошою, я маю прийняти її, вона має прийняти мене; розумієте, за тими шлюбними обітницями.E-61 We could receive the Message as saying... If I was a young man and--and hunting for a wife, and I could find a wife, I said, "She's just perfect. She's a Christian. She's a lady. She's all this; I got confidence." No matter how much confidence, how much I think she's nice, I've got to receive her, she's got to receive me (See?) upon these vows.
E-62 І ось, те ж саме, що ми знаходимо, є оце Послання. Ми розуміємо, що Воно є правдою. Ми бачимо, як Бог підтверджує, що То є правда. То є досконала правда. Рок за роком, рок за роком, Воно залишається правдивим, залишається правдивим. Все, що Воно говорить, стається саме таким чином, як Він сказав. Отже, ми знаємо, що Воно є правдою, але, розумієте, не чиніть цього, засновуючись на якійсь інтелектуальній точці зору. Коли ви чините так, ви одержуєте якусь заяложену релігію. Розумієте? Нам не потрібно якоїсь зношеної релігії, чогось такого, що вже хтось пережив це, і ми живемо за—за рахунок їхнього свідоцтва.E-62 Well, it's the same thing we find is the Message. We see It's right. We see God vindicates It's right. It's perfectly right. Year after year, year after year, It continues right, continues right. Everything It says, happens just exactly the way He said. Now, we know It's right, but (See?) don't do it from a intellectual standpoint. If you do, you got a second-handed religion. See? We don't want a second-handed religion, something that somebody else has experienced it and we are living off of--of their testimony.
E-63 Як-от, наприклад, я переконаний, Ісус говорив Пилатові, дещо, слово, про яке я роздумував, і Він промовив там, лише кілька хвилин тому: “Хто сказав тобі це?” Або: “Чи було це відкрито тобі? Звідки тобі відомо все це?” — іншими словами. Я тільки не знаю тепер, якими саме словами, вже минув довгий час, як я читав це, але: “Як ти—як ти дізнався про це? Що? Як? Хто відкрив це тобі?” Щодо Його сутності як Сина Божого. “Хто відкрив це тобі? Чи то якась людина повідомила тобі це? Або, — як Ісус сказав, — чи це Мій Батько Небесний відкрив тобі все це?” Розумієте? Розумієте? “Яким чином ти дізнався про це, з інших рук, чи за досконалим об’явленням від Бога?”E-63 As I believe it was Jesus said to Pilate, something, a word I was thinking, and He said there just a few moments ago, "Who told you that?" Or, "Was it revealed to you? How did you know these things?" in other words. I don't know just what the word is now; it's been a long time since I read it, but, "How did you--how did you notice what... How... Who revealed this to you?" It was about Him being the Son of God. "Who revealed it to you? Did some man tell you that? Or," as Jesus said, "is it My Father in heaven which has revealed it to you? (See, see?) How did you learn it, a secondhand or is it a perfect revelation from God?"
E-64 Чи є це причастя лише чимось таким, за чим я підходжу, якийсь певний розклад, кажу: “Ну що ж, всі інші приймають це, я робитиму це також”? Це об’явлення, що я є Його часткою і я є вашою часткою, і я люблю вас і я люблю Його, і ми приймаємо це разом як символ нашої любові до Бога, і нашої любові та спільності один до одного.E-64 Is this communion just something I go up for it, an order, say "Well, the rest of them take this, I will too"? It's a revelation that I'm part of Him and I'm part of you, and I love you and I love Him, and we're taking this together as a symbol of our love to God, and our love and fellowship to one another.
E-65 Тепер я хочу зачитати дещо з Писання. І потім, я вважаю… Де ви… Яким би чином Брат Перрі не вважав за потрібне сьогодні. Мені хотілося б, щоб ви прочитали це разом зі мною, якщо у вас є Біблія. Перше до Коринтян, 11-й розділ, і розпочнемо з 23-го вірша.E-65 Now, I want to read some from the Scripture. And then I guess... Where do you... Whichever way Brother Pearry desires today. I wished you'd read it with me, if you got your Bible. I Corinthians the--the 11th chapter, and begin with the 23rd verse.
E-66 І потім, також, у нашій скинії, ми постійно додержувалися цього та обмивання ніг, постійно, бо вони крокують разом, плечем до плеча. Мені здається, що брат оголосив це на “в середу ввечері” за причиною цього багатолюддя, і у вас недостатньо, щоб… місця, щоб розмістити людей для обмивання ніг, вони збираються проводити—проводити це ввечері в цю середу.E-66 And then also at our Tabernacle we've always observed this and feet-washing, always, because they go hand in hand together. I believe the brother announced that "Wednesday night" because of the crowds and you don't have enough to--room to get the people in for feet-washing, they're going to observe--observe this Wednesday night.
E-67 Отож, 23-й вірш 11-го розділу Першого до Коринтян, слухайте тепер Павла. Пам’ятайте нині та тримайте це у свідомості, Галатам 1:8: “Якби ми, або ангол з неба почав благовістити вам якусь іншу євангелію,” (аніж ця Євангелія, яку він благовістив) “нехай він буде проклятий.” Бачите? Бо я прийняв від Господа те, що й вам також передав, що Господь Ісус тієї ночі, як виданий був, узяв хліб; І, коли Він віддав подяку, Він переломив це… сказав: ‘Прийміть та споживайте, це тіло Моє, що за вас ламається; це чиніть на спомин про Мене.’E-67 Now, 23rd verse of the 11th chapter of I Corinthians, listen at Paul now. Now, remember, keep this in mind, Galatians 1:8, "If we or an angel from heaven preaches any other Gospel unto you (than this Gospel that he had preached), let him be accursed." See?
For I have received of the Lord that which I also delivered unto you, That the Lord Jesus the same night in which he was betrayed took bread:
And when he had given thanks, he brake it,... said, Take and eat: this is my body, which is broken for you: this do in remembrance of me.
E-68 Отже, дозвольте мені зупинитися просто тут, щоб сказати: але прийняття тіла Господа Ісуса Христа в цьому причасті не означає, що це причастя є буквально тілом Христовим. То є католицизм. Я не вірю, що це правильно. Я вірю, що це лише певна настанова, яку Бог залишив для нас, розумієте, це не є справжнє тіло. Це… Отож, в дійсності це невеличкий шматочок кошерного хліба. Це лише певна настанова.E-68 Now, let me stop right here. You see? But taking the body of the Lord Jesus Christ in this communion does not mean that that communion is the literal body of Christ. That's Catholic. I do not believe that that's right. I believe it's only an ordinance that God made with us (See?); it isn't the actual body. It's... Now, it's really a little piece of kosher bread. It's just an ordinance.
E-69 Так само, я не вірю, що хрищення Ісуса Христа (в Ім’я Ісуса Христа) у воді відпускає ваші гріхи. Я не вірю, що ви… я вірю, що ви можете охрищуватися хоч цілий день… Ось, я знаю, що тут, можливо, сидять люди, які прийшли з Апостольської церкви, тобто, я маю на увазі, з Об’єднаної П’ятидесятницької церкви, де вони навчають саме цьому. Але, ви розумієте, я—я не вірю, що вода відпускає гріхи. Або, якби це було саме так, тоді Ісус марно помирав. Розумієте? Я переконаний, що це лише Божа настанова, розумієте, щоб виявити, що вам було вибачено. Але щоб бути охрищеним задля відродження, ні, я—я—я не вірю цьому. Я не вірю, що вода відпускає гріхи.E-69 Neither do I believe that the baptism of Jesus Christ, in the Name of Jesus Christ, in water does forgive your sins. I do not believe that you... I believe you could be baptized all day long... Now, I know that there's perhaps people setting here who come from the Apostolic church, I mean, or the United Pentecostal church, which they teach that. But, you see, I--I do not believe that the water forgives sins. Or if it was, then Jesus died in vain. See? I believe that it's only an ordinance of God (See?) to show that you have been forgiven. But to be baptized for regeneration, no, I--I--I don't believe that. I don't believe that water forgives sins.
E-70 Так само, я не вірю, що цей хліб та вино мають щось спільне з вами, лише додержання певної настанови, яку Бог залишив нам, щоб ми виконували. Розумієте? Це правильно. Я вірю, що з водним хрищенням те ж саме. Я вірю, що це наказ нам чинити те, тому що Він вчинив все це як приклад для нас. І Він чинив це як приклад для нас. І Він обмивав ноги як приклад для нас.E-70 Neither do I believe that this bread and wine has anything to do with you, only keeping an ordinance that God has ordained for us to do. See? That's right. I believe water baptism is the same thing. I believe it's compelling to us to do it, that He done it all for our example. And He done this for our example. And He washed feet for our example.
E-71 Отже, “Так само і,” 25-ий вірш: Так само і чашу взяв Він після вечері та й сказав: ‘Ця чаша — новий заповіт у Моїй крові; це робіть, коли тільки будете ви пити, на спомин про Мене.’ Бо кожного разу… (Пам’ятайте ось!)… Бо кожного разу, як ви будете їсти цей хліб та пити цю чашу, ви смерть Господню проголошуєте, аж доки Він прийде. (Доки? “Доки Він прийде!” Розумієте? Розумієте?) Тому то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, буде винний супроти тіла та крові Господньої.E-71 Now...
After the same manner also,... (25th verse)... After the same manner also he took the cup, and when he had supped, saying, This cup is the new testament in my blood: this do ye, as oft as you drink it, in remembrance of me.
For as oft... (Remember now.)... For as oft as you eat this bread, and drink this cup, you do shew forth the Lord's death till he come. (How long? "Until He comes." See, see?)
Wherefore whosoever shall eat this bread, and drink this cup of the Lord unworthily, shall be guilty of the body and the blood of the Lord.
E-72 Давайте зупинимося на хвилинку. Причина, чому він сказав це, ви помітили іще в одному вірші тут, іще в одному розділі, де він сказав: “Мені відомо, що коли ви—коли ви збираєтеся разом, ви наїдаєтеся, та й навіть напиваєтеся при Господньому столі.” Вони неправильно зрозуміли це, розумієте. Бачите, вони просто об’їдалися, розумієте. Так само, як сьогодні чинять люди, просто живуть собі яким завгодно там життям і приймають це. Розумієте? Він сказав: “У вас є доми, щоб їсти там, розумієте. Але це є певна настанова, якої ми повинні дотримуватись, розумієте.” І ось: Але нехай же людина випробовує себе, і саме так нехай їсть цей хліб та п’є з цієї чаші. Бо той, хто їсть та п’є негідно, той суд собі їсть та п’є, не розрізнюючи тіла Господнього. (Бачите?)E-72 Let me stop just a minute. The reason he said this, you noticed in another verse here, another chapter, that he said, "I understand when you--when you come together you're eating, even getting drunk at the Lord's table." They misunderstood it. You see? They just gluttoned in. See? Just like people are doing today, just live any kind of life and take it. See? And he said, "You got homes to eat in. (See?) But, this is an ordinance that we should keep." See? Now:
But let a man examine himself, and so let him eat of the bread, and drink of the cup.
For he that eateth and drinketh unworthily, eateth and drinketh damnation to himself, not discerning the Lord's body. (See?)
E-73 Чим ви є? Ви Християнин, ви живіть перед кожним як Християнин. І якщо ви приймаєте це і не живете як Християнин, ви не розрізняєте Господнього Тіла. Ви кладете камінь спотикання на дорозі когось іншого, розумієте, оскільки вони бачать, як ви намагаєтеся чинити це і потім не живете тим, чим ви зобов’язані жити. Розумієте, ви не розрізняєте Господнього тіла. І ось дивіться, що за… яка кара за це: Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато хто вже поснули. (Правильний переклад цього слова, Брате Перрі — “померли.” Бачите? Бачите — “багато хто вже померли.”) Бо якби ми—якби ми самі судили себе, то засуджені ми не були б. (Бачите, якби ми судили самих себе, то нас не було б засуджено. Бачите?) Але коли нас засуджено, ми покарані Господом, щоб нас не було засуджено разом зі світом. (Бачите, ніякої спільності зі світом.) Ось тому, браття мої, коли ви сходитеся на поживу, чекайте один на одного. (Розумієте?) А коли хто голодний, нехай він їсть вдома; щоб не сходилися ви на осуд. А все інше, я, як прийду, то впорядкую. (Бачите?)E-73 What are you? You're a Christian; you live before everybody as a Christian. And if you take that and don't live as a Christian, you're not discerning the Lord's body. You're putting a stumbling block in somebody else's way (See?), as they see you trying to do that and then not living what you're supposed to live. See, you're not discerning the Lord's body. Now, watch what it--what the curse of it is:
For this cause many are weak and sickly among you, and many are sleep. (The right translation of that word, Brother Pearry, is "dead." See? "many are dead.")
For if we--for if we would judge ourself, we should not be judged. (See, if we judge ourself we won't be judged. See?)
But when we are judged, we are chastened of the Lord, that we should not be condemned with the world. (See, not any attach to the world.)
Wherefore, my brethren, when you come together to eat, tarry one for the other. (See?)
And if any man hunger, let him eat at home; that you come not together unto condemnation. And the rest I will set in order when I come. (See?)
E-74 Отож, іншими словами, не лише прийти, щоб прийняти це як… Як я сказав трохи раніш, щодо того, як євреї, їхнє жертвоприношення, вони… Це було чудово, це було дано Богом, але все це дійшло до того, де вони не чинили цього в щирості та побожності та впорядковано, потім це перетворилося лише на… це перетворилося на—на сморід в Його ніздрях.E-74 Now, in other words, don't just come to take it as a... As I said awhile ago, about what the Jews, their sacrifice, they... It was wonderful; it was given by God. But it got to a place where they didn't do it in sincerity and reverence and in order, then it become just a--it become a--a stench in His nose.
E-75 І ось, те ж саме з нашим підходом до прийняття Господньої вечері, яка, ми маємо приступати усвідомлюючи, щ? ми чинимо. Схожим чином, коли ви крокуєте в воду, приймаючи хрищення в Ім’я Ісуса Христа, ви усвідомлюєте, щ? ви чините, ви виявляєте церкві те, що Бог вклав у вас — Христа.E-75 Now, the same thing is by our coming to take the Lord's supper, that we must come knowing what we are doing. Just like when you go into the water to be baptized in the Name of Jesus Christ, you know what you're doing; you're putting on to the church what God has put in you, Christ.
E-76 Коли ж ми приймаємо це, це виявляє церкві, що “я вірю кожному Божому Слову. Я вірю, що Він є Хлібом Життя, який зійшов від Бога з Неба. Я вірю, що кожне Слово, яке Він каже — це Правда. І я живу Їм, найстараннішим чином виконуючи те, що мені відомо, Бог мені Суддя. І ось тому, перед моїми братами, перед моїми сестрами… я—я не лаюся, я не проклинаю, я не роблю все це, бо я люблю Господа, і Господь знає це і свідчить про мене. Ось тому, перед вами, я приймаю цю часточку Його тіла, щоб знати, що мене не засуджено з цим світом.” Бачите, ось так, ось тоді це благословіння.E-76 When we take this, it shows to the church that "I believe every Word of God. I believe that He is the Bread of Life that come from God out of heaven. I believe every Word that He says is the Truth. And I live by It to the best of my knowledge, God being my Judge. Therefore, before my brothers, before my sisters... I--I do not swear; I do not curse; I do not do these things, because I love the Lord, and the Lord knows it and bears me record. Therefore, before you, I take the parcel of His body, to know that I am not condemned with the world." See? There you are, then it's a blessing.
E-77 І, пам’ятайте, я міг би викласти багато свідоцтв щодо цього, де я брав це та розтлумачував це в кімнаті для хворих, і бачив їх уздоровленими.E-77 And, remember, I could give many testimonies on this, where I've took that and explained it in a sickroom and seen them healed.
E-78 Пам’ятайте, коли Ізраїль прийняв прообраз цього, вони мандрували сорок років по пустелі і їхня одіж навіть не порохнявіла, і вони вийшли не маючи ні одного—ні одного такого, хто б серед них заслабнув, з двох мільйонів людей, як прообраз цього. Отже, сам? Здійснення цього прообразу, що ж Вон? чинитиме? Якщо тіло жертовних тварин виконувало це для них, що ж буде Тіло Ісуса Христа, Еммануїла, виконувати для нас? Давайте-но лишень будемо побожні, коли ми приступаємо. Давайте ми будемо саме настільки побожно, наскільки нам відомо як, підходити.E-78 Remember, when Israel taken the type of this, they had journeyed forty years in the wilderness and their clothes never even wore out, and they come out without one feeble one--one among them, with two million people as a type of this. Well, what will the antetype do? If the body of a sacrificial animal did that for them, what will the Body of Jesus Christ, Emmanuel, do for us? Let's just be reverent when we come. Let us be just as reverent as we know how to come.

Нагору

Up