Поняття «ГРІХ» мовою Писань

Одна з перших і найсерйозніших проблем у християнстві полягає в тому, що люди не усвідомили своєї гріховності перед Богом у тому Світлі, в якому це приносить Господь. Людина може вважати себе християнином, намагаючись жити правильно, але вона так ніколи і не усвідомила своєї гріховності в біблійному розумінні. Більшість людей мають неправильне уявлення про гріх. Вони охоче погодяться з тим, що злодій, п'яниця, вбивця, перелюбний, лихослівний – грішники, а ось вони самі не грішать цим. Вони ведуть пристойне, нормальне життя і тому вважають, що гріх не має до них жодного відношення. Але проблема ховається в самій природі людини, яку він успадкував через тілесне народження. Іноді Богу потрібно багато років і зусиль, щоб привести людину до цієї точки, точки глибокого усвідомлення своєї гріховності. Тільки тоді він справді може почати потребувати Спасителя і пережити перетворення. У Новому Заповіті вживаються п'ять різних слів у значенні "гріх". Слід нагадати, що Ісус і апостоли, керовані Духом, саме в такому значенні і розумінні говорили і навчали про гріх.

1. Найтипічніше слово – хамартіа – нездатність.
Спочатку це слово відносилося до сфери стрільби з лука і мало значення «не потрапити в ціль». Нездатність потрапити у ціль – це і є хамартіа; і тому гріх – це нездатність бути тим, ким ми могли і мали б бути, згідно з вимогою та волею Божою.

2. Друге слово зі значенням гріх – папабасис, що означає переступання, злочин.
Гріх – це злочин кордону між правим і неправим, добром та злом. Чи завжди ми стоїмо на правильній стороні риси, яка розділяє честь і безчестя? Чи немає в нашому житті якоїсь дрібної несумлінності? Чи завжди ми стоїмо на правильній стороні риси, що розділяє істину та брехню? Чи дійсно ми ніколи не перекручуємо і не спотворюємо, і не уникаємо істини, будь то словами чи мовчанням? Чи завжди ми стоїмо на правильній стороні риси, що відокремлює доброту і чемність від егоїзму та грубості? Чи немає в нашому житті недобрих вчинків чи неввічливих слів? Якщо так подумати, то ніхто з нас не може стверджувати, що завжди залишався на правильній стороні.

3. Третє слово – параптома, що означає послизнутися, як людина ковзається на слизькій або вкритій льодом дорозі.

Це не така навмисна дія, як парабасис. Ми часто говоримо, що слово вислизнуло, що нас штовхнула і забрала пристрасть чи порив, які на мить захопили контроль над нами і змусили нас втратити контроль над собою. Найкращий з нас може послизнутися і згрішити, коли ми на мить забуваємо про небезпеку.

4. Четверте слово зі значенням гріх – аноміа, що означає неприборканість, беззаконність. 
Аномія – це злочин людини, яка знає, що правильно, але чинить неправильно; це гріх людини, яка знає закон і порушує його. Перший інстинкт людини – вчинити так, як їй хочеться, а тому настають у житті кожної людини моменти, коли їй хочеться збунтуватися та ігнорувати закон; зробити чи взяти заборонене. Навіть якщо є такі люди, які можуть сказати, що вони не переступали жодної із Десяти заповідей, але немає жодного, який міг би сказати, що ніколи не хотів переступати хоч одну з них.

5. П'яте слово зі значенням гріх – офейлема, що означає борг. 
Це означає нездатність сплатити те, що належить; нездатність виконати свій обов'язок. Немає жодної людини, яка наважилася б стверджувати, що вона чудово виконала свій обов'язок перед людьми і перед Богом; такої досконалості немає серед людей. Таким чином, побачивши, що таке насправді гріх, ми бачимо, що це – поширена хвороба, на яку хвора кожна людина.

Нижче наведені Писання у яких слово «гріх» вживається у значенні «нездатність»

Хамартія (др.-грец. ἁμαρτία, літер. «помилка», «вада») – нездатність бути тим, ким міг або повинен бути.

1. Мтв. 1:21 
І вона вродить Сина, ти ж даси Йому йменна Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів. 

2. Мтв. 3:6 
і в річці Йордані христились від нього, і визнавали гріхи свої.

3. Мтв. 9:2 
І ото, принесли до Нього розслабленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розслабленому: Будь бадьорий, сину! Прощаються тобі гріхи твої!

4. Мтв. 12:31 
Тому то кажу вам: усякий гріх, навіть богозневага, проститься людям, але богозневага на Духа не проститься!

5. Мтв. 26:28 
бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!

6. Мар. 1:4 
виступив був так Іван, що в пустині христив та проповідував хрищення на покаяння для прощення гріхів.

7. Мар. 1:5 
І до нього приходила вся країна Юдейська та всі єрусалимляни, і в річці Йордані від нього христились вони, і визнавали гріхи свої.

8. Лук. 1:77 
щоб народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів

9. Лук. 7:47 
Ось тому говорю Я тобі: Численні гріхи її прощені, бо багато вона полюбила. Кому ж мало прощається, такий мало любить.

10. Лук. 7:48 
А до неї промовив: Прощаються тобі гріхи!

11. Лук. 24:47 
і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши. 

12. Ів. 1:29 
Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!

13. Ів. 8:21 
І сказав Він їм знову: Я відходжу, ви ж шукати Мене будете, і помрете в гріху своїм. Куди Я йду, туди ви прибути не можете...

14. Ів. 8:24 
Тому Я сказав вам, що помрете в своїх гріхах. Бо коли не ввіруєте, що то Я, то помрете в своїх гріхах.

15. Ів. 8:34 
Відповів їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха.

16. Ів. 8:46 
Хто з вас може Мені докорити за гріх? Коли ж правду кажу, чом Мені ви не вірите?

17. Ів. 9:34 
Вони відповіли та й сказали йому: Ти ввесь у гріхах народився, і чи тобі нас учити? І геть його вигнали.

18. Ів. 9:41 
Відказав їм Ісус: Якби ви невидющі були, то не мали б гріха; а тепер ви говорите: Бачимо, то й ваш гріх зостається при вас! 

19. Ів. 15:22 
Коли б Я не прийшов і до них не казав, то не мали б гріха, а тепер вимовки не мають вони за свій гріх.

20. Ів. 15:24 
Коли б Я серед них не вчинив був тих діл, яких не чинив ніхто інший, то не мали б гріха. Та тепер вони бачили, і зненавиділи і Мене, і Мого Отця. 

21. Ів. 16:8 
А як прийде, Він світові виявить про гріх, і про правду, і про суд: 

22. Ів. 16:9 
тож про гріх, що не вірують у Мене;

23. Ів. 19:11 
Ісус відповів: Надо Мною ти жадної влади не мав би, коли б тобі зверху не дано було; тому більший гріх має той, хто Мене тобі видав...

24. Ів. 20:23 
Кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються!

25. Діян. 2:3 
І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів.

26. Діян. 2:37 
Як почули ж оце, вони серцем розжалобились, та й сказали Петрові та іншим апостолам: Що ж ми маємо робити, мужі-браття 

27. Діян. 2:38 
А Петро до них каже: Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, і дара Духа Святого ви приймете! 

28. Діян. 3:19 
Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами

29. Діян. 5:31 
Його Бог підвищив Своєю правицею на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покаяння і прощення гріхів.

30. Діян. 7:60 
павши ж навколішки, скрикнув голосом гучним: Не залічи їм, о Господи, цього гріха! І, промовивши це, він спочив... 

31. Діян. 10:43 
Усі пророки свідкують про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить прощення гріхів Його Йменням. 

32. Діян. 13:38 
Отже, мужі-браття, хай відомо вам буде, що прощення гріхів через Нього звіщається вам. 

33. Діян. 22:16 
А тепер чого гаєшся? Уставай й охристися, і обмий гріхи свої, прикликавши Ймення Його! 

34. Діян. 26:18 
відкрити їм очі, щоб вони навернулись від темряви в світло та від сатаниної влади до Бога, щоб вірою в Мене отримати їм дарування гріхів і долю з освяченими.

35. Як. 1:15 
Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.

36. Як. 2:9 
Коли ж дивитеся на обличчя, то чините гріх, бо Закон удоводнює, що ви винуватці. 

37. Як. 4:17 
Отож, хто знає, як чинити добро, та не чинить, той має гріх! 

38. Як. 5:15 
і молитва віри вздоровить недужого, і Господь його підійме, а коли він гріхи був учинив, то вони йому простяться. 

39. Як. 5:20 
хай знає, що той, хто грішника навернув від його блудної дороги, той душу його спасає від смерти та безліч гріхів покриває! 

40. 1 Пет. 2:22
Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його підступу!

41. 1 Пет. 2:24 
Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися.

42. 1 Пет. 3:18 
Бо й Христос один раз постраждав був за наші гріхи, щоб привести нас до Бога, Праведний за неправедних, хоч умертвлений тілом, але Духом оживлений

43. 1 Пет. 4:1 
Отож, коли тілом Христос постраждав за нас, то озбройтеся й ви тією самою думкою, бо хто тілом постраждав, той перестав грішити

44. 1 Пет. 4:8 
Найперше майте щиру любов один до одного, бо любов покриває багато гріхів!

45. 2 Пет. 1:9 
А хто цього не має, той сліпий, короткозорий, він забув про очищення з своїх давніх гріхів. 

46. 2 Пет. 2:14 
Їхні очі наповнені перелюбом та гріхом безупинним; вони зваблюють душі незміцнені; вони, діти прокляття, мають серце, привчене до зажерливости. 

47. 1 Ів. 1:7 
Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі, то маємо спільність один із одним, і кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від усякого гріха.

48. 1 Ів. 1:8 
Коли ж кажемо, що не маєм гріха, то себе обманюємо, і немає в нас правди!

50. 1 Ів. 1:9 
Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої.

51. 1 Ів. 2:2 
Він ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу.

52. 1 Ів. 2:12 
Пишу я вам, дітоньки, що гріхи вам прощаються ради Ймення Його. 

53. 1 Ів. 3:4 
Кожен, хто чинить гріх, чинить і беззаконня. Бо гріх то беззаконня.

54. 1 Ів. 3:5 
І ви знаєте, що Він був з'явився, щоб гріхи наші взяти, а гріха в Нім нема.

55. 1 Ів. 3:8 
Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від початку. Тому то з'явився Син Божий, щоб знищити справи диявола.

56. 1 Ів. 3:9 
Кожен, хто родився від Бога, не чинить гріха, бо в нім пробуває насіння Його. І не може грішити, бо від Бога народжений він.

57. 1 Ів. 4:10 
Не в тому любов, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас, і послав Свого Сина вблаганням за наші гріхи.

58. 1 Ів. 5:16 
Коли хто бачить брата свого, що грішить гріхом не на смерть, нехай молиться за нього, і Він життя йому дасть, тим, хто грішить не на смерть. Є й гріх на смерть, не про нього кажу, щоб молився.

59. 1 Ів. 5:17 
Усяка неправда то гріх. Та є гріх не на смерть.

60. Рим. 3:9 
То що ж? Маємо перевагу? Анітрохи! Бож ми перед тим довели, що юдеї й геллени усі під гріхом

61. Рим. 3:20 
Бо жадне тіло ділами Закону не виправдається перед Ним, Законом бо гріх пізнається.

62. Рим. 3:25 
що Його Бог дав у жертву примирення в крові Його через віру, щоб виявити Свою правду через відпущення давніше вчинених гріхів

63. Рим. 4:7 
Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи.

64. Рим. 4:8 
 Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха! 

65. Рим. 5:12 
Тому то, як через одного чоловіка ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть у всіх людей через те, що всі згрішили.

66. Рим. 5:13 
Гріх бо був у світі й до Закону, але гріх не ставиться в провину, коли немає Закону.

67. Рим. 5:20 
Закон же прийшов, щоб збільшився переступ. А де збільшився гріх, там зарясніла благодать

68. Рим. 5:21 
щоб, як гріх панував через смерть, так само й благодать запанувала через праведність для життя вічного Ісусом Христом, Господом нашим.

69. Рим. 6:1 
Що ж скажемо? Позостанемся в гріху, щоб благодать примножилась? Зовсім ні!

70. Рим. 6:2 
Ми, що вмерли для гріха, як ще будемо жити в нім?

71. Рим. 6:6 
знаючи те, що наш давній чоловік розп'ятий із Ним, щоб знищилось тіло гріховне, щоб не бути нам більше рабами гріха

72. Рим. 6:7 
бо хто вмер, той звільнивсь від гріха!

73. Рим. 6:10 
Бо що вмер Він, то один раз умер для гріха, а що живе, то для Бога живе.

74. Рим. 6:11 
Так само ж і ви вважайте себе за мертвих для гріха й за живих для Бога в Христі Ісусі, Господі нашім.

75. Рим. 6:12 
Тож нехай не панує гріх у смертельному вашому тілі, щоб вам слухатись його пожадливостей

76. Рим. 6:13 
і не віддавайте членів своїх гріхові за знаряддя неправедности, але віддавайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші Богові за знаряддя праведности.

77. Рим. 6:14 
Бо хай гріх не панує над вами, ви бо не під Законом, а під благодаттю.

78. Рим. 6:16 
и того, кого слухаєтесь, або гріха на смерть, або послуху на праведність?

79. Рим. 6:17 
Тож дяка Богові, що ви, бувши рабами гріха, від серця послухались того роду науки, якому ви себе віддали.

80. Рим. 6:18 
А звільнившися від гріха, стали рабами праведности. 

81. Рим. 6:20 
Бо коли були ви рабами гріха, то були вільні від праведности.

82. Рим. 6:22 
А тепер, звільнившися від гріха й ставши рабами Богові, маєте плід ваш на освячення, а кінець життя вічне.

83. Рим. 6:23 
Бо заплата за гріх смерть, а дар Божий вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!

84. Рим. 7:5 
Бо коли ми жили за тілом, то пристрасті гріховні, що походять від Закону, діяли в наших членах, щоб приносити плід смерти.

85. Рим. 7:7 
Що ж скажемо? Чи Закон то гріх? Зовсім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Закон, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: Не пожадай.

86. Рим. 7:8 
Але гріх, узявши привід від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий.

87. Рим. 7:9 
А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив

88. Рим. 7:11 
бо гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертвив.

89. Рим. 7:13 
Тож чи добре стало мені смертю? Зовсім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став міцно грішний через заповідь.

90. Рим. 7:14 
Бо ми знаємо, що Закон духовний, а я тілесний, проданий під гріх.

91. Рим. 7:17 
а тому вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.

92. Рим. 7:20 
Коли ж я роблю те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.

93. Рим. 7:23 
та бачу інший закон у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і полонить мене законом гріховним, що знаходиться в членах моїх.

94. Рим. 7:25 
Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому то я сам служу розумом Законові Божому, але тілом закону гріховному...

95. Рим. 8:2 
бо закон духа життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха й смерти.

96. Рим. 8:3 
Бо що було неможливе для Закону, у чому був він безсилий тілом, Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі

97. Рим. 8:10 
А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.

98. Рим. 11:27 
і це заповіт їм від Мене, коли відійму гріхи їхні!

99. Рим. 14:23 
А хто має сумнів, коли їсть, буде осуджений, бо не робить із віри, а що не від віри, те гріх.

100. 1 Кор. 15:3 
Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос був умер ради наших гріхів за Писанням

101. 1 Кор. 15:17 
Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, ви в своїх ще гріхах

102. 1 Кор. 15:56 
Жало ж смерти то гріх, а сила гріха то Закон.

103. 2 Кор. 5:21 
Бо Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім!

104. Гал. 1:4 
що за наші гріхи дав Самого Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого

105. Гал. 2:17 
Коли ж, шукаючи виправдання в Христі, ми й самі показалися грішниками, то хіба Христос слуга гріху? Зовсім ні!

106. Гал. 3:22 
Та все зачинило Писання під гріх, щоб віруючим була дана обітниця з віри в Ісуса Христа.

107. Еф. 2:1 
І вас, що мертві були через ваші провини й гріхи

108. Кол. 1:14 
в Якім маємо відкуплення і прощення гріхів.

109. Кол. 2:11 
Ви в Ньому були й обрізані нерукотворним обрізанням, скинувши людське тіло гріховне в Христовім обрізанні.

110. 2 Сол. 1:5 
А це доказ праведного Божого суду, щоб стали ви гідні Божого Царства, що за нього й страждаєте ви!

111. 2 Сол. 2:3 
Хай ніхто жадним способом вас не зведе! Бо той день не настане, аж перше прийде відступлення, і виявиться беззаконник, призначений на погибіль

112. 1 Тим. 5:22 
Не рукополагай скоро нікого, і не приставай до чужих гріхів. Бережи себе чистим!

113. 1 Тим. 5:24 
У інших людей гріхи явні і йдуть перед ними на осуд, а за іншими йдуть слідкома.

114. Євр. 1:3 
Він був сяєвом слави та образом істоти Його, тримав усе словом сили Своєї, учинив Собою очищення наших гріхів, і засів на правиці величности на висоті.

115. Євр. 2:17 
Тому мусів бути Він у всьому подібний братам, щоб стати милостивим та вірним Первосвящеником у Божих справах, для вблагання за гріхи людей.

116. Євр. 3:13 
Але кожного дня заохочуйте один одного, доки зветься Сьогодні, щоб запеклим не став котрий з вас через підступ гріха.

117. Євр. 4:15 
Бо ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але випробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха.

118. Євр. 5:1 
Кожен бо первосвященик, що з-між людей вибирається, настановляється для людей на служіння Богові, щоб приносити дари та жертви за гріхи

119. Євр. 5:3 
І тому він повинен як за людей, так само й за себе самого приносити жертви за гріхи. 

120. Євр. 7:27 
що потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше приносити жертви за власні гріхи, а потому за людські гріхи, бо Він це раз назавжди вчинив, принісши Самого Себе.

121. Євр. 8:12 
Буду бо Я милостивий до їхніх неправд, і їхніх гріхів не згадаю Я більш! 

120. Євр. 9:26 
о інакше Він мусів би часто страждати ще від закладин світу, а тепер Він з'явився один раз на схилку віків, щоб власною жертвою знищити гріх.

121. Євр. 9:28 
так і Христос один раз був у жертву принесений, щоб понести гріхи багатьох, і не в справі гріха другий раз з'явитися тим, хто чекає Його на спасіння.

122. Євр. 10:2 
Інакше вони перестали б приноситись, бо ті, хто служить, очищені раз, уже б не мали жадної свідомости гріхів.

123. Євр. 10:3 
Але в них спомин про гріхи буває щороку

124. Євр. 10:4 
бо тож неможливе, щоб кров биків та козлів здіймала гріхи!

125. Євр. 10:6 
Цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.

126. Євр. 10:8 
Він вище сказав, що жертви й приносу, та цілопалення й жертви покутної, які за Законом приносяться, Ти не жадав і Собі не вподобав.

127. Євр. 10:11 
І кожен священик щоденно стоїть, служачи, і часто приносить жертви ті самі, що ніколи не можуть зняти гріхів.

128. Євр. 10:12 
А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і назавжди по Божій правиці засів

129. Євр. 10:17 
А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю!

130. Євр. 10:18 
А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприношення за гріхи.

131. Євр. 10:26 
Бо як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви

132. Євр. 12:1 
Тож і ми, мавши навколо себе велику таку хмару свідків, скиньмо всякий тягар та гріх, що обплутує нас, та й біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами

133. Євр. 12:4 
Ви ще не змагались до крови, борючись проти гріха

134. Євр. 13:11 
бо котрих звірят кров первосвященик уносить до святині за гріхи, тих м'ясо палиться поза табором

135. Об'яв. 1:5 
та від Ісуса Христа, а Він Свідок вірний, Первенець з мертвих і Владика земних царів. Йому, що нас полюбив і кров'ю Своєю обмив нас від наших гріхів

136. Об'яв. 18:4 
І почув я інший голос із неба, який говорив: Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільниками гріхів його, і щоб не потрапили в карання його.

137. Об'яв. 18:5 
Гріхи бо його досягли аж до неба, і Бог ізгадав про неправди його.

«Справа прийняла такий розмах, що незабаром він почав посилати багатьох і багатьох віруючих проповідувати Слово. Це було схоже на П'ятидесятницю, Дух збудив людей із силою проповідувати й навчати Слову ледь не цілими ночами. Дії Духа проявлялися сильним чином, і часто людей охоплював такий дух переконання в їхній гріховності, що їх просто полишали сили, вони падали на землю та ридали в глибокому жалю й стражданнях від своїх гріхів».

«ФІЛАДЕЛЬФІЙСЬКИЙ ПЕРІОД ЦЕРКВИ»
 

"Що сказала цариця Валтасара перед її царем того вечора? "У твоєму царстві є одна людина, яка розсіює сумніви". І Святий Дух сьогодні ввечері розсіює сумніви! Ви вірите в це? [Зібрання каже: "Амінь". Брат Бранхам із кимось розмовляє – Ред.] (Що? Добре. Вона не буде. Гаразд.) Розсіює сумніви! Так от, Кров Христа змиває всі плями, плями сумніву. Найбільший гріх у світі – це невіра: "Бо той, хто невірує, вже засуджений!" Вірно? "Невіруючий засуджений". Існує тільки один гріх – це невіра. Паління – це не гріх, лайки – це не гріх, перелюб – це не гріх, брехня – це не гріх, це не гріх, це не гріх, це результат невір'я. Невір'я! Ти це робиш тому, що не віриш. Якщо ти віриш у Це, то ти цього не робиш".

«РАНЬШЕ ЧУВ, АЛЕ ТЕПЕР Я БАЧУ»
 

"Я ніколи не соромився, і Бог допомагає мені завжди бути такою людиною, щоб вставати і висловлювати свої переконання. Бо якщо ні, то я був би зрадником Христа. Я вірю у старомодне хрещення Святим Духом. Я вірю, що людина повинна народитися заново, або ж вона все ще грішник". (АБО ВОНА ВСЕ ЩЕ НЕ ЗДАТНА)

«РАННІ ДУХОВНІ ПЕРЕЖИВАННЯ»

"В Ізраїлі брали руду теличку і приносили в жертву на вівтарі для відпущення гріхів. Гріхи цієї винної людини за рік були покриті. Але це не могло усунути бажання грішити. Це не було досконалим жертвопринесенням. Це було лише тінню до часу приходу реального. Отже, щороку ця людина приносила жертву і щороку поверталася, бо в неї залишалося те ж саме бажання грішити. Життя цієї тварини покривало її гріх, але проливалася кров тварини і віддавалося життя тварини, і це не могло повернутися до людини. Якби воно і повернулося, все одно жодної користі. Але коли був відданий Христос – досконала замісна жертва – і пролилася Його кров, тоді життя, що було у Христі, повернулося на грішника, який розкаявся, і життя це було досконалим життям Христовим, безгрішним і праведним, тоді винуватий міг іти вільно, тому що в нього вже не було бажання грішити. Життя Ісуса повернулося на нього. Ось що означає сказане в Рим. 8:2: "Закон Духа життя у Христі Ісусі визволив мене від закону гріха і смерті". (СТАЛА ЗДАТНОЮ)

«ФІЛАДЕЛЬФІЙСЬКИЙ ПЕРІОД ЦЕРКВИ» (КН.)
 

"Але євреї за часів Ісуса не побажали прийняти цю жертву. Кров волів і козлів не робила досконалим. У свій час це було призначеним Богом методом. Але нині Христос, з'явившись у плоті, і пролиттям Своєї власної крові прибрав гріх і цим приношенням Самого Себе зробив нас досконалими. (ЗДАТНИМИ)... СПАСІННЯ – ГОСПОДНЄ. Від початку і до кінця це все БОГ. Нехай Його життя буде в мені! Нехай Його кров очищає мене. Нехай Його Дух наповнює мене. Нехай Його Слово буде в моєму серці і в устах. Нехай Його рани зцілюють мене. Нехай це буде Ісус, і Один тільки Ісус. Не справами праведності, які я зробив, ні, друзі. Христос – це життя моє. Амінь."

«ФІЛАДЕЛЬФІЙСЬКИЙ ПЕРІОД ЦЕРКВИ» (КН.)

Писання, в яких слово "гріх" вживається у значенні – "беззаконня"

АНОМІА – Беззаконня

1. Матв. 7:23 
І їм оголошу Я тоді: Я ніколи не знав вас... Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!

2. Матв. 13:41 
Пошле Людський Син Своїх Анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззаконня

3. Матв. 23:28 
Так і ви, назовні здаєтеся людям за праведних, а всередині повні лицемірства та беззаконня!

4. Матв. 24:12 
І через розріст беззаконства любов багатьох охолоне.

5. 1 Ів. 3:4 
Кожен, хто чинить гріх, чинить і беззаконня. Бо гріх то беззаконня.

6. Рим. 4:7 
Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи.

7. Рим. 6:19 
Говорю я по-людському, через неміч вашого тіла. Бо як ви віддавали були члени ваші за рабів нечистості й беззаконню на беззаконня, так тепер віддайте члени ваші за рабів праведности на освячення.

8. 2 Кор. 6:14 
До чужого ярма не впрягайтесь з невірними; бо що спільного між праведністю та беззаконням, або яка спільність у світла з темрявою?

9. 2 Сол. 2:7 
Бо вже діється таємниця беззаконня; тільки той, хто тримає тепер, буде тримати, аж поки не буде усунений він із середини.

10. Тит. 2:14 
що Самого Себе дав за нас, щоб нас визволити від усякого беззаконства та очистити Собі людей вибраних, у добрих ділах запопадливих.

11. Євр. 1:9 
Ти полюбив праведність, а беззаконня зненавидів; через це намастив Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж друзів Твоїх.

12. Євр. 8:12 
Буду бо Я милостивий до їхніх неправд, і їхніх гріхів не згадаю Я більш!

13. Євр. 10:17 
А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю!

"Дивіться, сьогоднішня велика, наукова, освічена, гібридна Єва, звана церквою, що ж вона намагається зробити? Чи намагається вона звеличити Боже Слово, а людям дозволяє чинити так, як вони чинять? Вони не використовують Фільтр мислячої людини, або Божий Фільтр. Подивіться, що вони породжують. Вони звеличують самих себе. Церква своїм спотвореним насінням пізнавальної програми зробила все людство вчено-неосвіченим у Слові Божому. Так ось, я... Вловіть ці висловлювання, я вже не стану занадто довго на них зупинятися, щоб закінчити. Вчено-неосвічені! Коли Бог прямо тут, на землі, робить усе те, що Він робить, за Своїм обітованим Словом, а вони Його ігнорують і йдуть геть, тому що вони вчено-неосвічені. Вчено-неосвічені!

Але на-... люди навмисне грішать. Уся система сьогоднішнього церковного світу через це повалена в умисний гріх проти Бога. Навіть просте почуття пристойності підтвердить вам, що це так".

«БОЖА СИЛА ПЕРЕТВОРЕННЯ»

"Це так само було відповіддю на Матв. 7:21-23: "Не всякий, хто каже Мені: "Господи! Господи!", увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Отця Мого Небесного. Багато хто скаже Мені того дня: "Господи! Господи! Чи не від Твого Імені ми пророкували? і чи не Твоїм Іменем бісів виганяли? і чи не Твоїм Іменем багато чудес творили?" І тоді Я оголошу їм: "Я ніколи не знав вас; відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня". Ісус не заперечував, що вони творили сильні діяння, які через людину може здійснювати тільки Дух Святий. Але Він заперечує, що коли-небудь знав їх. Це не відступники. Це нечестиві, ненароджені, розпусники. Це насіння сатани".

«ПЕРГАМСЬКИЙ ПЕРІОД ЦЕРКВИ»

"Тепер, Отче Боже, я прошу Тебе, як Твій слуга, я молю, щоб Ти забрав від Свого народу всяке беззаконня. Беззаконня — "коли ми знаємо, що нам потрібно це робити, і не робимо".

«ТЕ, ЩО БУДЕ»

Писання в яких слово "гріх" вживається у значенні "посковзнутися"

ПАРАПТОМА – Посковзнутися, ненавмисно

1. Матв. 6:14 
Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець.

2. Матв. 6:15 
А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших.

3. Матв. 18:35 
Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не простить своєму братові з серця свого їхніх прогріхів.

4. Мар. 11:25 
Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не простить своєму братові з серця свого їхніх прогріхів.

6. Як. 5:16 
Отже, признавайтесь один перед одним у своїх прогріхах, і моліться один за одного, щоб вам уздоровитись. Бо дуже могутня ревна молитва праведного!

7. Рим. 4:25 
що був виданий за наші гріхи, і воскрес для виправдання нашого.

8. Рим. 5:15 
Але не такий дар благодаті, як переступ. Бо коли за переступ одного померло багато, то тим більш благодать Божа й дар через благодать однієї Людини, Ісуса Христа, щедро спливли на багатьох.

9. Рим. 5:16 
І дар не такий, як те, що сталось від одного, що згрішив; бо суд за один прогріх на осуд, а дар благодаті на виправдання від багатьох прогріхів.

10. Рим. 5:17 
Бо коли за переступ одного смерть панувала через одного, то тим більше ті, хто приймає рясноту благодаті й дар праведности, запанують у житті через одного Ісуса Христа.

11. Рим. 5:18 
Ось тому, як через переступ одного на всіх людей прийшов осуд, так і через праведність Одного прийшло виправдання для життя на всіх людей.

12. Рим. 5:20 
Закон же прийшов, щоб збільшився переступ. А де збільшився гріх, там зарясніла благодать

13. Рим. 11:11 
Тож питаю: Чи ж спіткнулись вони, щоб упасти? Зовсім ні! Але з їхнього занепаду спасіння поганам, щоб викликати заздрість у них.

14. Рим. 11:12 
А коли їхній занепад багатство для світу, а їхнє упокорення багатство поганам, скільки ж більш повнота їхня?

15. 2 Кор. 5:19 
бо Бог у Христі примирив світ із Собою Самим, не зважавши на їхні провини, і поклав у нас слово примирення.

16. Гал. 6:1 
Браття, як людина й упаде в який прогріх, то ви, духовні, виправляйте такого духом лагідности, сам себе доглядаючи, щоб не спокусився й ти!

17. Еф. 1:7 
що маємо в Ньому відкуплення кров'ю Його, прощення провин, через багатство благодаті Його

18. Еф. 2:1 
І вас, що мертві були через ваші провини й гріхи,

19. Еф. 2:5 
і нас, що мертві були через прогріхи, оживив разом із Христом, спасені ви благодаттю,

20. Кол. 2:13 
І вас, що мертві були в гріхах та в необрізанні вашого тіла, Він оживив разом із Ним, простивши усі гріхи…

"Пам'ятаю, як тут прямо через дорогу, коли я був ще молодою людиною, і Біллі Полю було роки три-чотири, і ми жили тут поруч, через дорогу. І одного разу вночі він захотів попити, а вода була на кухні, у відрі був ковшик. І я сказав... О-о, я був такий втомлений, я важко працював цілий день і пів вечора проповідував. І... і він сказав: "Тату, я хочу пити".

           А я сказав: "Біллі, сходи сам на кухню, вона на столику". Я сказав...

           Він встав, потер очі і подивився туди, він сказав: "Тату, я боюся йти". Розумієте?

           А я сказав: "Ну, це... не бійся". Я сказав: "Збігай, любий, і попий. Тато дуже втомився". Туди було рукою подати, приблизно як до того вікна.

           І він... він сказав: "Але я боюся, тату". Бачите?

           Що ж, я встав разом із малюком. І він узяв мене за руку (і добре, що взяв) – адже ми не пройшли й двох метрів, як він наступив на лінолеумі на ганчірку, нею Меда натирала підлоги воском, а ви знаєте, що це таке. І він просто послизнувся, але я тримав його за руку, і тоді він ще більше схопився за мене. І я там трошки призупинився і задумався: "Боже, так воно і є". Розумієте? "Я не хочу й кроку ступити, якщо Ти не тримаєш мене за руку, тому що я ж не знаю, коли посковзнуся". Розумієте? "І поки я відчуваю, що Ти великою, сильною рукою тримаєш мою, я знаю, що Ти підтримаєш мене в ті часи, коли я..." Розумієте?

           Тож я намагаюся регулярно цього дотримуватися – щоб моя рука завжди була в Його руці. І іноді я робив такі речі, які, на мій погляд, здавалися безглуздими, такі речі, які здаються зовсім протиприродними для людського розуму, але якщо просто прийняти це як належне, то я бачу, що тільки так і треба було вчинити".

«ОБ'ЯВЛЕННЯ: ГЛАВА ЧЕТВЕРТА», ЧАСТИНА 2 (ДВАДЦЯТЬ ЧОТИРИ СТАРЦІ)

Бог не спитає вас за ваші помилки. Він спитає за ваш свавільний, навмисний гріх. "Той, хто грішить навмисне, отримавши пізнання Істини". Але людина, яка хоче щось робити, буде помилятися, вона буде падати. Вона робитиме помилки. Але якщо вона справді покликана Божественним чином, і Бог у її серці, то вона знову підніметься.

«ЯК Я БУВ З МОЙСЕЄМ, ТАК Я БУДУ З ТОБОЮ»

Так от, багато хто робить вигляд, що вони там. Багато хто бореться сам із собою і намагається жити правильно, і намагається втиснутися – тут уже я не знаю. Але якщо вони ввійшли, то вести християнський спосіб життя точно так само легко, як і будь-який спосіб життя, тому що ти у Христі і просто-напросто переповнений Святим Духом, Який веде тебе, керує тобою і направляє тебе. І... Ну так, ти, звісно, робитимеш помилки і падатимеш, але в занепалому стані ти не можеш затримуватися, так само як із пшеничного колоса не зробиш сикоморового дерева. Це неможливо. Ісус сказав: "За плодами їхніми впізнаєте їх". У вас вічне Життя.

«ІЗРАЇЛЬ І ЦЕРКВА», ЧАСТИНА 2 (ІЗРАЇЛЬ БІЛЯ ЧЕРВОНОГО МОРЯ-1)

Писання, в яких слово "гріх" вживається у значенні "переступити межу"

ПАПАБАСИС – Переступ межі

1. Рим. 2:23 
Ти, що хвалишся Законом, зневажаєш Бога переступом Закону!

2. Рим. 4:15 
Бо Закон чинить гнів; де ж немає Закону, немає й переступу.

3. Рим. 5:14 
Та смерть панувала від Адама аж до Мойсея і над тими, хто не згрішив, подібно переступу Адама, який є образ майбутнього.

4. Гал. 3:19 
Що ж Закон? Він був даний з причини переступів, аж поки прийде Насіння, якому обітниця дана була; він учинений був Анголами рукою посередника.

5. 1 Тим. 2:14 
І Адам не був зведений, але, зведена бувши, жінка попала в переступ.

6. Євр. 2:2 
Коли бо те слово, що сказали його Анголи, було певне, а всякий переступ та непослух прийняли справедливу заплату

7. Євр. 9:15 
Тому Він Посередник Нового Заповіту, щоб через смерть, що була для відкуплення від переступів, учинених за першого заповіту, покликані прийняли обітницю вічного спадку.

Так от, якщо ні, гріх лежить біля дверей – невіра лежить. Тоді він стає навмисне непокірним. А коли ти знаєш, що добре, і не робиш, для тебе це гріх. Якщо ти знаєш, що правильно, і не виконуєш, розумієте. Тоді він стає навмисне непокірним. Після того, як Слово було затверджено, тоді він перетнув розділову межу. Тоді він був вигнаний з Едему, коли перетнув... Є межа, до якої ти можеш іти, і якщо підеш далі, на інший бік, ти виключаєшся. Ви це знаєте, чи не так?

           Є межа. Якщо не вірите цьому, прочитайте Євреям 10:26. Я там посилався до цього Писання, так. " Бо як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви". Це Новий Заповіт. Вірно? Якщо грішимо навмисне, після того, як прийняли пізнання, проповідуване вам, прочитане вам, доведене вам; зрозумівши пізнання істини, а ти продовжуєш іти і навмисне не віриш, то не залишається більше жертви за гріх, але якась страшна лють вогню, готового поїсти супротивників. Вірно? Бачите? Можна перетнути цю межу.

«СИЛА ПЕРЕТВОРЕННЯ»

"І ми, як і раніше, всі за образом Божим. Але дехто так спотворився, (будучи синами Божими), що живе всупереч Його Слову і відходить від того шляху, який Він нам дав і вгледів, щоб ми по ньому йшли. Просто дозволяємо будь-чому, цьому світу, скручувати нас із цього шляху, притягувати до себе впритул, подалі від тієї прямої, вузької смуги, в яку Він нас посадив бути синами й доньками Божими. Гріх зробив це зло синам і дочкам Божим.

           Спотворювач! Я знаю, що це здасться доволі незвичним, якщо говорити про це в такий спосіб – "спотворити", але такий він і є: він спотворив. Спотворити означає "змінити, зробити з чогось щось інше". І спотворити – це те саме: щось узяли і спотворили, і перетворили на щось інше. Хоча насіння все те саме, але воно спотворене.

           Людина прогнила. Усе людство розкладається. Все так, як було в допотопні часи. Воно в повному безладді, шкереберть-навиворіт, зійшло з тієї прямої борозни, в яку їх насадив Бог. Гріх через науку й звабу спотворив усе людство."

"Не переступайте ту розділову межу, розумієте. "Коли ти розумієш робити добро і не робиш, гріх тобі". Ізраїль зробив те ж саме. Після того, як побачили підтвердження Мойсея, вони потім дозволили Валааму обприскати їх, те дорогоцінне підтверджене Насіння"

«СИЛА ПЕРЕТВОРЕННЯ»

Писання в яких слово "гріх" вживається у значенні "нездатність сплатити борг"

1. Матв. 6:12 
І прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим.

2. Рим. 4:4 
Воздаяние делающему вменяется не по милости, но по долгу. А не делающему, но верующему в Того, Кто оправдывает нечестивого, вера его вменяется в праведность.

3. Мтв. 18:23-27 
Тим то Царство Небесне подібне одному цареві, що захотів обрахунок зробити з своїми рабами. Коли ж він почав обраховувати, то йому привели одного, що винен (офейлема) був десять тисяч талантів. А що він не мав із чого віддати, наказав пан продати його, і його дружину та діти, і все, що він мав, і заплатити. Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: Потерпи мені, я віддам тобі все! І змилосердився пан над рабом тим, і звільнив його, і простив йому борг.

4. Рим. 8:12 
Тому то, браття, ми не боржники тіла, щоб жити за тілом

5. Гал. 5:2-5
Ось я, Павло, кажу вам, що коли ви обрізуєтесь, то нема вам тоді жадної користи від Христа. І свідкую я знову всякому чоловікові, який обрізується, що повинен він виконати ввесь Закон. Ви, що Законом виправдуєтесь, полишилися без Христа, відпали від благодаті! Бо ми в дусі з віри чекаємо надії праведности.

"Нічого в цьому не залишається, коли людина тягне своє-своє життя через Божий Фільтр; зверніть увагу, тут усе твоє життя було сплутано гріхом, тому що ти був "народжений у гріху, зачатий у беззаконні, прийшов у світ, говорячи брехню".

Я скажу дещо, як говорив Брат Мак-Калоф. Послухайте мене.

Коли ви приходите в цей світ, ви були народжені у гріху. Ви прийшли навіть без єдиного шансу. Ви були "народжені ув гріху, зачаті в беззаконні, прийшли в цей світ, кажучи неправду", усередині вашого власного духу бажання гріха, любов гріха, тому що ви були народжені в гріху. У вас не було шансу."         

«ФІЛЬТР МИСЛЯЧОЇ ЛЮДИНИ»

Я грішник. Це вірно. У мене нічого немає, мені взагалі неможливо зробити так, щоб ціну було сплачено. Бог зажадав смерті, і якщо я віддам своє власне життя, якщо я віддам своє життя, тоді як я можу покаятися, тому що ви... по-перше, має бути сплачено борг. І Бог був єдиним, Хто міг віддати Своє Життя і знову Його прийняти. Тож Він зміг стати гріхом і віддати Своє Життя і прийняти Його, і назвати це "правосуддям", і сплатити борг.

«ПОСЛАННЯ ДО ЄВРЕЇВ», ГЛАВА 5 І 6, ЧАСТИНА 1

Люди... хто-небудь мені скаже: "Брате Бранхаме, а ти не єдинник?" Не єдинник за організацією. Але я в єдності з Христом, розумієте, а не єдинник за організацією.

Він сплатив борг гріха. Так от, для того, щоб досягти єдності між Богом і людиною, Ісус не міг цього зробити, доки Він перебував тут у плотському тілі. Тому Йому потрібно було стати досконалою жертвою за гріх, щоб зняти провину з вірянина, розумієте, усунути її, щоб Святий Дух увійшов у людину і знову привів людину в єдність із Богом...

«ЄДНІСТЬ»

Вихід, запропонований Богом

ПОПЕРЕДЖЕННЯ

           Об’яв. 2:16: "Тож покайся! Коли ж ні, то до тебе прийду незабаром, і воюватиму з ними мечем Своїх уст". 

Що ще може Він сказати? Чи може Він не помічати гріха тих, які марно носять Його Ім'я? Тільки одним шляхом до вас може прийти благодать у годину скоєння гріха: ПОКАЙТЕСЬ! Сповідуйте, визнайте, що ви неправі. Прийдіть до Бога за прощенням і за Духом Божим. Це повеління від Бога. Не послухатися означає смерть, бо Він каже: "Я буду битися з вами мечем уст Моїх"...

«ПЕРГАМСЬКИЙ ПЕРІОД ЦЕРКВИ»