У 1933 році Вільяму Марріону Бранхаму було показано сім видінь,
що стосуються світових подій.

"Господь Ісус проговорив до мене і сказав, що наблизилося пришестя Господа, але перед пришестям Його мають відбутися сім важливих подій. Я їх усі записав, і того ранку я оголосив одкровення Господнє."

Книга "Виклад Семи Періодів Церкви", Лаодикійський період

Адольф Гітлер і Друга світова війна

У другому пророцтві було показано, що:

"Молодий німець австрійського походження, Адольф Гітлер, втягне світ у війну. Америка також піде на війну, і під час цих подій Франкліна Рузвельта оберуть на посаду президента на четвертий термін. Німеччина укріпиться за величезною стіною бетону, і Америка проб'ється крізь цю стіну ціною величезних втрат у живій силі. Однак Німеччина зазнає поразки, а Гітлер прийде до таємничого кінця."

"Я сказав: «У нас буде війна з Німеччиною, і вони побудують величезне бетонне укріплення і закріпляться там, і американці зазнають жахливої поразки». Бог Всемогутній знає, перед Яким я тепер стою, я бачив, як ті незалежні нацисти тільки так відкидали американців біля тієї стіни. [Людина в зібранні каже: "Амінь".– Ред.] І тут стоїть багато хлопців, які були біля тієї Лінії Зігфріда, знають, що це було. ["Амінь. Так точно. Амінь. Амінь".] Запам'ятайте, це було за одинадцять років до того, як було зведено Лінію Зігфріда. Бог вірний? [Зібрання каже: "Амінь".] Він, як і раніше, пророкує те, що станеться?"

"Сімдесята седмиця Даниїла"

Це пророцтво було повністю виконано

Адольф Гітлер – політичний діяч Німеччини, з 1933 по 1945 рр. фюрер (вождь) нацистського руху, канцлер Третього рейху.

Виходець із селянської родини, австрієць за походженням. Після 1-ї світової війни на хвилі європейського фашизму створив у Німеччині режим тиранії, який не мав собі рівних. Провів переозброєння Німеччини, значною мірою зруйнував європейський устрій, розв'язав 2-гу світову війну, поставивши європейську цивілізацію на межу знищення.

У березні 1933 року Франклін Д. Рузвельт обирається президентом США. Він пробув на цій посаді чотири терміни (як і було передбачено у видінні).

Друга світова війна

Друга світова війна (1 вересня 1939 р. — 2 вересня 1945 р.) — війна двох світових військово-політичних коаліцій, що стала найбільшою війною в історії людства. У війні брали участь 62 держави з 73, що існували на той момент (80 % населення земної кулі). Бойові дії велися на території трьох континентів і у водах чотирьох океанів. Єдиний конфлікт із використанням атомної зброї.

Німеччина була головною державою, яка програла у Першій світовій війні. Світова економічна криза вдарила по Німеччині більше, ніж по інших країнах. Нацисти заявили, що причиною проблем є утиск німецької нації – Версальська система в міжнародній політиці, євреї та комуністи всередині країни. Прості гасла, схильність до театралізованості та емоційність лідера нацистів – Адольфа Гітлера – привернули увагу виборців, а потім і німецької еліти, фінансово-промислових кіл, військових, прусського дворянства. На початку 1933 року Гінденбург призначив Гітлера главою уряду – канцлером. За кілька місяців, влаштувавши провокацію з підпалом Рейхстагу (будівлі німецького парламенту), Гітлер звинуватив у зраді Батьківщини своїх головних супротивників – комуністів. Цей привід було використано для встановлення партійної диктатури нацистів, яка швидко перетворилася на особисту диктатуру Гітлера. Усі партії, крім нацистської, було розпущено, їхніх лідерів ув'язнено в концтабори.

У європейській політиці склалася нова ситуація – Німеччина знову стала самостійним суб'єктом. Гітлер виступав з агресивними гаслами, що стосувалися одночасно країн Заходу та СРСР. Фашистсько-нацистська диктатура Німеччини ставила собі за мету в результаті війни завоювати світове панування і зробити цю країну величезною колоніальною імперією, влада і вплив якої поширювалися б на всю Європу (аж до Уральських гір) і найбагатші райони Африки, Азії, Латинської Америки.

Про необхідність завоювання для німців "життєвого простору на Сході" майбутній рейхсканцлер Німеччини Адольф Гітлер заявив ще 1925 року у своїй книзі "Mein Kampf" (моя боротьба). У червні 1941 року німецькі війська вторглися в межі Радянського Союзу. А в грудні того ж року японці атакували військову базу Перл-Гарбор, після чого США негайно оголосили війну Італії та Німеччині.

Прорив Лінії Зігфріда (26 серпня 1944 — 25 березня 1945) — наступальна операція військ союзників проти німецької армії з метою вторгнення в західну Німеччину.

Ще до початку війни винахідливий німецький військовий геній Зігфрід використовував всі можливі особливості ландшафту для створення неприступної оборони – Західний вал або ж – Лінія Зігфріда. До середини вересня (1944) союзні армії вийшли до західного кордону Німеччини і на низці ділянок вклинилися в Лінію Зігфріда, але прорвати її відразу не змогли. У цих умовах союзне командування ухвалило рішення наступати в обхід лінії Зігфріда через територію Голландії.

Голландська наступальна операція почалася 17 вересня і тривала майже до кінця місяця. Спочатку операція розвивалася успішно, війська, що наступали з фронту, просунулися на 60-80 км і з'єдналися з частинами 101-ї та 82-ї американських повітряно-десантних дивізій. Але потім наступ загальмувався, а 1-ша англійська повітряно-десантна дивізія опинилася 16 листопада 1944 р. в оточенні і була розбита. 3-тя американська армія, що вийшла до Рейну в районі Страсбурга, почала нову операцію для прориву лінії Зігфріда, але успіху не мала.

На початку грудня американські війська припинили активні дії і розпочали планомірну підготовку прориву укріпленої смуги. У цей момент німецько-фашистські війська силами трьох армій (5-ї та 6-ї танкових, 7-ї польової), до складу яких входило 25 дивізій, завдали раптового удару в Арденнах із метою захопити Антверпен, відрізати американсько-англійські війська в Бельгії та Голландії і розгромити їх по частинах. Німецький контрнаступ застав американські війська зненацька. Їхній фронт був прорваний. До 20 грудня німецькі армії утворили клин до 100 км по фронту і до 90 км у глибину. Для союзників створилася критична ситуація.

Для ліквідації прориву англо-американське командування змушене було спішно перекидати великі сили з інших ділянок фронту, зосередити проти угруповання ворога, що наступало, всю міць своєї авіації. Але тільки 26 грудня їм вдалося зупинити просування противника. Гігантський Західний Вал (Лінії Зігфріда) – бар'єр, призначений для того, щоб стримати армії західних держав на кордоні Німеччини, поки німці будуть захоплювати території на сході, був побудований у суворій відповідності до німецької військової доктрини і служив для наступальних цілей. Його розглядали як трамплін, з якого німецькі війська зможуть порівняно безкарно вдарити в саме серце Франції. Коли ж Німеччина рушила в іншому напрямку – в Австрію, Чехословаччину і Польщу – Західний Вал перебував у бездіяльності і виконував вторинну роль.

Стратегічний принцип побудови Західного Валу докорінно відрізняється від знаменитої французької Лінії Мажино. Французька лінія передбачалася як "нездоланна" – безперервна стіна з величезних, з'єднаних між собою підземних укріплень, що тягнеться від швейцарського і до бельгійського кордону. Західний Вал не можна назвати ні лінією, ні стіною. Загальна глибина "Зігфрід лінії" в середньому становила 35-75 км (у центрі до 100 км і більше). Протяжність лінії – близько 500 км. У межах цієї території винахідливий німецький військовий геній використовував найменші особливості ландшафту для створення настільки неприступної оборони, наскільки це лише в людських можливостях. Район буквально всіяний тисячами дотів і бункерів із залізобетону і сталі – набагато менших розмірів, ніж гігантські форти Лінії Мажино. Всі вони ретельно замасковані під цивільні споруди і комори, а також оснащені протяжними підземними галереями. У спорудах встановлені далекобійні знаряддя, гаубиці, мортири, протитанкові гармати, вогнемети. Усе це доповнено батареями польової артилерії. Доти або бункери розташовані не безперервною лінією, як у Лінії Мажино, а співвідносно з малюнком місцевості, займаючи командні висоти, щоб тримати під вогнем підходи до сусідніх споруд. Важкопрохідна місцевість уздовж французько-німецького кордону, зумовлена річкою Рейн, забезпечує прекрасний захист як довготривалим, так і польовим укріпленням.

Лінія Зігфріда була найуспішнішою з усіх оборонних ліній, зведених перед Другою світовою війною. Західний Вал забезпечував оборону західних кордонів Німеччини майже дев'ять місяців у 1939-40-х роках і понад п'ять місяців у 1944. І, практично безкровно, не стріляючи, а тільки лякаючи своєю наявністю.

Генерал О. Бредлі, командувач американською групою армій, характеризуючи стан справ на Західному фронті на початок вересня 1944 року, пише: "Під час виходу на німецький кордон ми втрачали переважну перевагу в силах. Там нам належало подолати смугу укріплень, відому під назвою Лінія Зігфріда, де німці побудували міцні бетонні укріплення, які компенсували нашу перевагу в дивізіях. Щоб вийти до Рейну, нам важливо було захопити оборонні споруди Лінії Зігфріда, перш ніж противник оговтається і займе їх гарнізонами. В іншому разі нашу перевагу у військах противник міг нейтралізувати дотами і фортечною артилерією".

Отбить немецкий удар у Линии Зигфрида американцы смогли лишь с большим трудом. Здесь огромную роль сыграло абсолютное превосходство в воздухе, и подавляющее в танках. Потери американских войск за месяц (у линии Зигфрида) боевых действий составляли примерно одну четвертую часть тех потерь, которые понесли немцы. Американцы потеряли в боях 59 тыс. человек, в том числе 6,7 тыс. убитыми и 33,4 тыс. ранеными. Остальные 18,9 тыс. человек числились пропавшими без вести, хотя и предполагалось, что большая часть из них попала в окружение во время немецкого прорыва и взята в плен.

Таємничий кінець Гітлера

Адольф і Єва Гітлер разом вчинили самогубство 30 квітня 1945 року в бункері фюрера в Берліні. Єва була довгий час коханкою Гітлера, з якою він нарешті одружився 29 квітня 1945 року. Після довгих суперечок, більшість істориків дійшли висновку, що Гітлер стріляв собі в праву скроню, одночасно кусаючи капсулу ціаніду, тоді як Єва померла від ціаніду. Їхні трупи облили бензином інші помічники фюрера в саду канцелярії Рейху і підпалили, оскільки вже наблизилася Червона армія. Їхні останки були знайдені росіянами, щоб уникнути (запобігти) будь-якій можливості для нацистів створити об'єкт поклоніння цим останкам. Вони були поховані на території військової частини СМЕРШ у м. Магдебург, у східній Німеччині. У квітні 1970 року під час передачі цієї території уряду Східної Німеччини, останки ексгумовано і ретельно кремовано. Згідно з Федеральною Службою Безпеки Росії, фрагмент черепа, доставлений зі схованок і виставлений напоказ у 2000 році, належав Гітлеру, тіло якого було виявлено військами Червоної Армії в Берліні. За їхніми відомостями, це все, що залишилося від Гітлера. Проте його справжність була оскаржена багатьма істориками і дослідниками.

У червні 2006 року влада Німеччини офіційно заявила про місцезнаходження особистого бункера Гітлера. Бункер був зруйнований радянськими військами і залитий бетоном після війни, проте, побоювалися, що якщо хтось дізнається про місце розташування бункера, це спровокує неонацистів та інших екстремістів правого спрямування зробити це місце об'єктом поклоніння або облаштувати там меморіал. Бункер розташований за двісті п'ятдесят метрів від меморіалу, присвяченого Голокосту в Берліні. На цьому місці зараз розташована паркувальна стоянка. Незважаючи на те, що зараз відомо про смерть Гітлера дуже багато, більшість подробиць залишалася під покровом таємниці впродовж багатьох років після Другої Світової війни з політичних мотивів (щоб уникнути спекуляцій з боку нацистів) з боку СРСР і Східної Німеччини.

7 травня 1945 року німецьке вище командування підписало беззастережну капітуляцію. Друга світова війна закінчилася перемогою комуністичного СРСР, унаслідок чого Росія стала другою наддержавою у світі (після США).

Інші пророцтва, висловлені через Вільяма Марріона Бранхама