У 1933 році Вільяму Марріону Бранхаму було показано сім видінь,
що стосуються світових подій.

"Господь Ісус проговорив до мене і сказав, що наблизилося пришестя Господа, але перед пришестям Його мають відбутися сім важливих подій. Я їх усі записав, і того ранку я оголосив одкровення Господнє."

Книга "Виклад Семи Періодів Церкви", Лаодикійський період

Політична влада жінок у США та в усьому світі

До 70 років XX століття жінки в багатьох країнах світу вже мали право не тільки брати участь у виборах, а й бути обраними.

У 1970 році в Америці набув чинності законопроєкт, який гарантував присвоєння жінкам вищих військових звань. До 2011 року в збройних силах США понад 50 жінок мають військове звання генерала або адмірала.

Президент Рональд Рейган 1981 року вперше в історії Америки призначив жінку на посаду Судді Верховного Суду США. Нею стала Сандра Дей О'Коннор (вона була в рейтингу найвпливовіших жінок світу на 2004 рік). Елена Кейґан обіймає цю посаду з серпня 2010 року.

Джеральдін Ферраро – була першою жінкою в американській історії, яка претендувала на посаду віцепрезидента США на виборах 1984 року.

Гілларі Клінтон програла Бараку Обамі в президентських виборах 2008 року.

Віцепрезидент США – друга за важливістю посадова особа в системі виконавчої гілки федерального уряду США. Сара Пелін висувала свою кандидатуру на цей пост у 2008 році.

Ненсі Патрісія Пелосі – 4 січня 2007 року була обрана Головою (спікером) Палати представників США, ставши першою жінкою на цій посаді за історію США. Вона також стала найвисокопоставленішою жінкою в американській історії, перебуваючи на третій сходинці табеля про ранги після Президента і Віце-президента США. Крістін Грегуар – чинний губернатор штату Вашингтон з 2005 року. 14 лютого 2011 року – законодавці штату Вашингтон внесли на розгляд легіслатури законопроєкт про одностатеві шлюби, заборонені в штаті з 1998 року, коли був схвалений "Закон про захист шлюбу". Варто зазначити, що 2009 року губернаторка Крістін Грегуар підписала, однак, розширену версію законопроєкту про "домашні партнерства" для одностатевих пар.

Стефані Герсет – конгресменка (або конгресвумен) у Парламенті США.

Високі політичні посади все частіше обіймають жінки в усьому світі:

Марі-Сеголен Руаяль – набрала 47% голосів на президентських виборах у Франції 2007 року.

Юлія Тимошенко, Україна: прем'єр-міністр України. За версією журналу Форбс, третя за впливом жінка світу в 2005 році. Кандидат у Президенти України на президентських виборах 2010 року. 11 жовтня 2011 року засуджена на 7 років позбавлення волі за перевищення службових повноважень на посаді прем'єр-міністра.

Валентина Матвієнко – спікер Парламенту (уперше в історії РФ цю посаду обійняла жінка).

Крістіна Елізабет Фернандес де Кіршнер – президент Аргентини з 2007 року (легалізувала одностатеві шлюби в Аргентині).

Ангела Доротея Меркель – Канцлер ФРН.

Йоганна Сігурдардоттір – ісландський політичний діяч. Перша глава уряду у світовій історії, яка вступила в офіційний одностатевий шлюб.

Глорія Макапагал-Арройо – президент Філіппін з 2001 до 2010 року.

Вероніка Мішель Бачелет – президент Чилі з 2006 по 2010 рік. Перша в історії Чилі жінка, обрана на пост глави держави.

Мері Патрішія Мак-Еліс – президент Ірландії з 1997 року, друга жінка на цій посаді. Обрана після дострокової відставки Мері Робінсон. У 2004 році переобрана на другий термін за відсутності опонентів.

Іспанія – всі дев'ять міністрів – жінки. Карме Чакон стала першою жінкою (в історії Іспанії) на посаді міністра оборони (до цього моменту була на сьомому місяці вагітності), до цього вона була міністром житла. Попри те, що вона так само далека від військових справ, як і від проблем житла, які вона вирішувала з квітня 2007 року, очолюючи відповідне міністерство. Вперше також створено в Іспанії й Міністерство рівноправності жінок.

Список жінок-політиків можна ще продовжувати, але цікаво зауважити, що дедалі більше стає саме вродливих і молодих жінок-політиків, які, відповідно, і мають більшу популярність у виборців. Так, із чотирьох жінок, що входять до складу Кабінету міністрів Італії (до листопада 2011 року), Марія Карфанья – міністр з питань рівних можливостей Італії (рівноправності чоловіків і жінок), у минулому фотомодель і телеведуча. Названа пресою найкрасивішим міністром у світі.

Сара Пелін – губернатор штату Аляска з 2006 по 2009 рік. У 1984 році виграла конкурс краси. Кандидат у віцепрезиденти США 2008 року.

Аліна Кабаєва – депутат Держ. Думи РФ, колишня чемпіонка світу з художньої гімнастики, фотомодель.

Кількість прихильників жіночої влади постійно зростає. 86% американців готові проголосувати за жінку, яка претендує на посаду президента країни.

Мішель Бекман – була єдиною жінкою кандидатом на пост президента США на виборах 2012 року. (Залишила передвиборчі перегони в січні 2012 року).

Католицизм в Америці

У 1960 році був обраний перший президент-католик – Джон Ф. Кеннеді. Незважаючи на те, що він був католиком, Кеннеді намагався віддалитися від Католицької церкви для того, щоб запевнити виборців-протестантів у тому, що його релігія не впливатиме на його політичні рішення. До 2008 року президент Джордж Буш перевершив Кеннеді у взаєминах із Римом, судячи з його теплого прийому Папи Римського Бенедикта XVI на Американській землі. Газета "Вашингтон Пост" у своїй статті під назвою "Вітер католицизму в Білому Домі" обговорює ступінь впливу католицизму на політику Сполучених Штатів і доходить висновку, що Буш повінчав католицький інтелектуалізм з євангельським політичним досвідом для того, щоб створити потужну виборну коаліцію. Щоб зрозуміти внутрішню політику адміністрації Буша, її потрібно розглядати через призму Римського католицизму. Католики США становлять приблизно 6% від усіх католиків світу.

Чисельність католиків у США становить близько 67.500.000 осіб (22 % від загальної чисельності населення Америки). Католицька церква – найбільша (за кількістю вірян) гілка християнства. За даними на 2007, у світі налічувалося 1,147 млрд католиків.

Цитати Вільяма Бранхама на тему "Влада жінки в Америці"

Я передбачив, що жінки продовжуватимуть втрачати мораль, і нація продовжуватиме падати, і вони продовжуватимуть чіплятися за матерів і подібних до тих матерів, поки вони не стануть, жінка не стане ідолом. І через якийсь час Америкою стане керувати жінка. Позначте це і побачите, чи правильно це. Жінка посяде місце президента або чогось у цьому роді, великого, якась вища влада в Америці.

Коли... Я кажу це з повагою, леді. Коли жінка виходить з кухні, вона виходить зі свого місця. Це правильно. Це те, до чого вона належить. За межами цього в неї немає місця. І ось, я не жорстокий до них, але я просто кажу те, що є Істиною і є Біблією. Раніше було так, що чоловік був головою в домі, але це було в Біблійні дні. Він більше не голова. Він маріонетка, або він... або нянька, або щось на кшталт цього. І тепер... Ні, вони хочуть піклуватися про собаку, практикують регулювання народжуваності й увесь час носять в обіймах пса, щоб ви могли шлятися всю ніч. Я... я не кажу про матір. Хай благословить їх Бог. Те, що утримує тепер націю на півдорозі, – це справжня, добра, свята, Богом врятована мати. Це правильно.

Але ганьба, наскільки ж деградувала наша жінка. У мене є вирізки з газет. Я вирізав одну після цієї світової війни під номером два, в якій йшлося: "Куди пропала мораль американських жінок, що після шести місяців перебування за кордоном четверо з п'яти солдатів отримали розлучення від своїх дружин, і ті повиходили заміж за інших чоловіків?" Не змогли навіть почекати, поки вони повернуться з-за моря, солдатів, які там помирали на полі бою. Особа, яка це робить, недостойна називатися матір'ю, тим священним ім'ям. Ні, вона недостойна. Тому мене завжди називали жінконенависником, але я не такий. Я думаю, що жінка – це чудова річ, а мати – особливо. Але вони мають бути на своїх місцях, і не займати місце чоловіка, і не займати місце Бога.

"Урок про Мойсея"

І ось, якраз тиждень чи два тому в газетах ви дізнаєтеся про їхніх знаменитостей, які настільки опустилися, до сексу з жінками, що їх вистежували шпики. Їхній начальник розкрив ще більше серед них. Журнали про це друкували. Потім скандальний гріх у самому їхньому уряді, їхні імена були зганьблені по всьому світу. Чому? Вона відкинула Істину. Вона підшукувала приводи, і з нею скінчено. В Англії стосунки з Богом повністю зруйновані вже дуже давно. Якщо...

Америка, п'ятнадцять років тому, коли велике пробудження зцілення, що розпочалося від п'ятидесятників, розгорнулося по всій країні, і там були збори пробудження в столиці, у Вашингтоні, Округ Колумбія. Президенти, віцепрезиденти, знамениті люди, губернатори; відбувалися великі речі, губернатори і – і інші зцілилися. Такі як конгресмен Апшоу, який був калікою протягом шістдесяти шести років, і вони не змогли відвернутися і сказати, що цього не було. Це сталося просто в них на очах, але вони відхилили Це.

І сьогодні ось у чому причина, чому країна зупинилася. Вона приречена. Для неї зовсім не залишилося жодної надії. Вона перетнула межу між судом і милістю. І вона проголосувала за те, що зараз тут, за державний контроль. І вона прогнила до самої серцевини. Її політика зіпсована. Мораль цієї країни нижча, ніж усе, що тільки можу собі уявити. А її релігійні системи більш зіпсовані, ніж мораль. Це з нею відбувається, бо так чинить, вона тепер приєдналася, всі ці церкви і держава, до федерації церков, і прийняли клеймо звіра. Ну й діла! Чому? Христос надав їм можливість: "Приходьте на Моє свято", – свято п'ятидесятниці, що означає "п'ятдесят".

Коли Святий Дух вилився на Росію, – для них це було запрошення на свято, духовне свято, і вони не прийняли Його. Англія, Святий Дух вилився на них, і вони не прийняли Його. Америка, Святий Дух вилився на них, і вони не прийняли Його.

«Чи гідне твоє життя Євангелія?»

Інші пророцтва, висловлені через Вільяма Марріона Бранхама